Ми живемо в світі побутової несвободи, яка зростає. Весь оцей технічний прогрес, мета якого полегшити наше життя, насправді все більше і більше нас узалежнює. Різного роду гаджети і маркетингові стратегії роблять з нас рабів.

Ну, я точно знаю, що не зможу вже комфортно жити без айфону. Я його власність. Хоча думаю, що навпаки. Хтось не може жити без самсунгу, леново, ейч пі і тд. А паралельно ми ще не можемо жити без "Сільпо", бо там у нас якийсь "особистий рахунок". І без "Приватбанку", бо там в нас дебетна картка. І без заправки "Вог", бо там картка "Прайд".

Можна хіба що поміняти свого "рабовласника" на групу "рабовласників" – почати збирати бали на фішку з "Окко" і паралельно стати рабом "Простору" і мережі аптек (забула назву).

Читайте також: Эти подходы используют практически все современные компании в том или ином виде

Останнім часом я намагаюся максимально розширити свою побутову свободу. Я десь рік тому усвідомила, що я раб заправок "Вог". Я з засвіченою лампочкою завершення пального пропускаю кілька "окків" і їду через півміста до "Вог", бо там в мене є "Прайд", який резонує з моєю жадністю і уявленням про ідеальний формат використання балів. Це не картка, а якийсь пояс вірності...

Я відчула себе несповна розуму. Що я роблю!? Я нормальна!? Я щоразу намотую кілометражі заради якихось бонусів і балів. І це напівусвідомлено робиться, бо ж розумієш, що це – маркетингова стратегія, і ти нічого не виграєш. Але на автопілоті проїжджаєш "не твою" заправку...

Я десь близько року більше не заправляюся на одній заправці. А там, де в мене виникає потреба заправитися. На різних. Звісно, це не якісь самопальні заправки з цистерни, але я не зберігаю вірності одній мережі. 

Так само з супермаркетами. Я ідейно не заводжу якихось особових рахунків, скарбничок, щоб потім не трястися над ними як кощей над скринями...

Я більше не залежу від "Ватсонс", куди я ходила, бо там мене найчастіше питали: "Чи списувати 5 гривень", і то викликало теплу тиху радість, наче мені щоразу золотий перстень до дезодоранту "Рексона" дають...

Які 5 гривень, Віка!? Що вони поміняють в твоєму житті? Я, бувало, не купувала чогось потрібного тут і тепер, бо ж у мене бали... і перлася кудись 10 кварталів замість того, щоб купити якийсь нещасний шампунь в крамниці через дорогу. 

Я зараз відмовляюся від дисконтних карток, коли пропонують. "Бажаєте отримати нашу картку?" в моїй голові звучить як "бажаєте стати нашим кріпаком?". Дякую, ні.

Десь пару років тому я відчула гнітючу несвободу від того всього. Я навіть палити кинула, щоб розширити особисту свободу. Бо оце відчуття паніки, коли вечір, а ти розумієш, що залишилося 2-3 цигарки, принижує такою людську гідність. Робить тебе розміром з насіння льону. Ти отакий маленький, чорний і слизький. Я коли усвідомила безглуздя цієї залежності, то кинула паління без виснажливої боротьби. Просто перестала і все. Вибачте "біле братство" моєї молодості, любов пройшла!

Читайте також: Применяем "Сарафанное радио" как маркетинговый инструмент

Я з міркувань розширення свободи навіть перестала пити каву з молоком або вершками. Бо вічно ті вершки закінчувалися несподівано і невдало, і поглиблювали несвободу. От ти звечора зрозумів, що на ранок вершків нема і в тебе на якусь мить все впало. Облом підкрався. Ну, нашо мені це?! Не треба ті вершки! Вже пару років я без них обходжуся і навіть не згадую про їхнє існування у кавовому векторі. 

Схоже з телевізором. У нас нема телевізора років 7. Точно більше 5, бо ми його викинули ще до війни. За ці роки жодному члену нашої сім’ї він не знадобився ні разу. Хоча до того десятиліттями служив фоном нашого повсякденного буття. 

Свободи я потрохи досягаю і в гардеробі. В мене все менше одягу і аксесуарів. Я порахувала предмети одягу разом із взуттям для усіх сезонів і їх набралося приблизно 120-130 одиниць. Думаю, це вже мінімалізм. І це ще не межа. Людині середньостатистичній, якщо вона не публічна особа певного напрямку, фешн-блогер чи актор, не потрібно купи одягу. Бо те все барахло узалежнює нас. Втягує у "кролячу нору" несвободи.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram