Раіс Хабіров

У вівторок, 28 травня, у парламент винесуть на голосування проект постанови №10125 щодо звернення до ООН, Ради Європи, НАТО й ОБСЄ щодо порушення Росією прав корінних народів. Ймовірно це буде остання спроба Верховної Ради VIII скликання підтримати національні та відцентрові рухи в Російській Федерації. Навіщо це потрібно Україні?

По-перше, слід усвідомити, що звільнення наших полонених і політичних в’язнів, повернення окупованих Москвою територій неможливе, допоки РФ продовжує існувати як імперія в сьогоднішніх її кордонах. Спроби виторгувати у ґвалтівника "вихідний" чи "перерву" обернуться для українців не лише ганьбою, але й новою трагедією.

Читайте також: Не просто миру. Якої перемоги над Росією варто прагнути

По-друге, Україна повинна шукати не лінію ганьби та компромісу, а вразливі місця імперії. Такими вразливими місцями є колоніальний стан суб’єктів Російської Федерації; визиск ресурсів із багатих на природні копалини республік; цілеспрямована політика русифікації корінних народів; систематичні масові порушення прав людини, зокрема політичні репресії та застосування каральної психіатрії.

По-третє, національні рухи корінних народів Росії часто перебувають у відкритій конфронтації із Москвою. Кремлем розглядає їх як загрозу наявному політичному режимові. 2014 року не лише окремі громадські активісти корінних народів, але й цілі національні представницькі органи, наприклад Міллі Меджліс татарського народу й Конгрес ерзянського народу, виступили із заявами на підтримку територіальної цілісності України. Отже, ми повинні публічно говорити про проблеми тих, хто всупереч політичним переслідуванням підтримує Україну.

По-четверте, масові та системні переслідування національних активістів у РФ, реалізація цілеспрямованої та агресивної політики русифікації є фактом, який неодноразово визнавали Консультативний комітет рамкової конвенції про захист національних меншин Ради Європи, Європейський федералістський союз національних меншин та інші міжнародні структури й організації. Проблема є, про неї бояться говорити, щоб не дратувати ґвалтівника. Чим наше мовчання може обернутися для України я написав вище.

Читайте також: Здолати Росію: лиш оборони – недостатньо

На наших очах РФ застосовує каральну психіатрію щодо лідерів національних рухів, які не бажають воювати за Російську Федерацію або брати участь в реалізації її імперських геополітичних проектів. Зокрема, 23 травня Совєтський районний суд Казані (Республіка Татарстан, РФ) задовольнив клопотання слідства щодо примусового переміщення татарського активіста Раіса Хабірова до психіатричного стаціонару. Раіс (на фото) відомий своїми акціями проти русифікації татар, проти імперської політики Кремля щодо держав-сусідів, зокрема й України.

Ухвалення Верховною Радою Постанови №10125 не лише приверне увагу світу до приховуваних злочинів проти національних рухів у Російській Федерації, але й може запобігти тихому винищенню тих, хто має сміливість протистояти Москві.

Прошу народних депутатів у вівторок, 28 травня, виявити державницьку позицію та підтримати проект постанови №10125, А також кожного, хто цінує свободу!

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram