Як відрізняються витрати українців у залежності від місця проживання.

Якщо в середньому українець витрачає 45% усіх доходів на харчування, то в залежності від регіону вони можуть суттєво відрізнятися. Статистика говорить, що жителі Волинської, Житомирської, Рівненської та Чернігівської областей найбільше серед усіх тратять грошей на хліб і хлібопродукти, включаючи крупи – 9% від усього, що заробляють. А в столиці на це витрачають найменше – 6%.

У той же час у Києві більші за всіх видатки на м'ясо та м’ясопродукти – 11,5%. А економніше за всіх жителі Поділля, яке охоплює Тернопільщину, Хмельниччину та Вінниччину. Вони витрачають на це лише трохи більше 9% місячного заробітку. Хоча треба сказати, що найдешевший м’ясний кошик завжди бачимо саме на Тернопільщині. 

Читайте також: Как лучше усвоить белок – рекомендации диетолога

Затрати на рибу найбільші серед жителів Луцька, Житомира, Рівного та Чернігова та складають 3,5%. А от у Карпатському економічному регіоні вони найменші. Галичани, закарпатці, івано-франківці та буковинці віддають за це 2,5% заробленого щомісяця. 

Видатки киян на молочні продукти найбільші серед українців – 7,5% місячного доходу. А от на Поліссі, тобто у Волинській, Житомирській, Рівненський та Чернігівській областях, до молока та продуктів із нього ставляться стриманіше, віддаючи за це найменше серед інших регіонів, а саме трохи більше 5% загальних витрат.

Не відмовляють себе у фруктах, якщо доречно це сказати в нашій країні, кияни. Їх затрати більше 4% від загального доходу родини. А от на Донеччині та Луганщині загалом на ці продукти тратять лише 2,7%.

На овочі найбільше витрачаються жителі Півдня України, а саме на Одещині, Херсонщині та Миколаївщині. На це в них йде майже 4,5% загальних місячних видатків. А от жителі Полісся витрачають на це більше ніж в два рази менше, а саме 2,1%.

Але як раз у Поліссі, тобто у Волинській, Житомирській, Рівненській та Чернігівській областях живуть найбільші солодкоїжки, віддаючи за цукор, цукерки та кондитерські вироби майже 4,5% від заробленого. А це значно більше, ніж вони віддають за всі види овочів. А от мінімальні видатки на це, від свого місячного доходу, несуть кияни – 3%.

Читайте також: Раціон людей в Середньовіччі: капуста у Великій Британії та п’ятизіркове меню в Україні

Максимальний показник витрат на горілку та коньяк на заході країни, на Львівщині, Закарпатті, Івано-Франківщині та Буковині. Майже 2,5%. У той час як на Поділлі сумарні трати на ці міцні напої складають 1,4%. А от що стосується вина, то ситуація протилежна. У тих же західних областях затрати на нього складають лише 1,1% проти 2% у Києві. 

Ситуація на ринку алкогольних напоїв не є показовою, оскільки майже кожен житель Закарпаття робить власне вино, на яке він не витрачає грошей, а купує саме горілку. У той же час деякі регіони мають великий обсяг виробництва самогону, скорочуючи покупки міцного алкоголю.

На усе інше, окрім продуктів, середньостатистична українська родина тратить 55% заробленого. Оскільки це охоплює все від одягу, взуття, меблів, електроніки, побутової техніки, ліків, комунальних і медичних послуг і до автомобілів, то на кожну статтю витрат йдуть лічені відсотки та різниця між регіонами є невеликою. Коли на харчування, як у Сполучених Штатах, українці будуть витрачати лише 6% від усіх розтрат, тоді можна буде побачити серйозну різницю у нахилах та бажаннях жителів різних областей нашої великої країни. 

Додам, що відсоток видатків жителів України на харчування багато років не зазнає великих змін. Навіть коли економіка країна невпинно зростала, як і доходи людей, навіть тоді трати на харчування впали лише трохи. Але, по-перше, зміна в базових потребах відбувається в усіх країнах світу повільно, а по-друге, харчування буває різним. Коли ми мали більше грошей, то їжа була більш здоровою. А зараз головна ціль зекономити, тому продукти досить часто є небезпечними та неякісними. Саме через це за останні п’ять років стаття витрат, яка показала найбільше зростання, це ліки та лікування. Вона зросла в два рази. Тобто, за неякісне харчування та нездоровий спосіб життя ти все одно платиш, але вже лікарям.

У 2018 році витрати наших громадян на продукти, алкогольні та безалкогольні напої й тютюн склали 48,3%, у 2017 році – 48,7%, 2016 році – 47,1%, 2015 – 46,6%, 2014 – 46,2%, а 2013 році – 45,6%. Як можна побачити за шість років, різниця між роком, який можна вважати найбільш стабільним – 2013 і 2017 роком, коли витрати на їжу були максимальними, складає лише 2%. Що взагалі не дає розуміння в різниці рівня життя цих двох років. Але статистика тільки рахує, а емоційне сприйняття життя залишається поза увагою.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram