Позіхання – розвинений у процесі еволюції захисний механізм нашого організму, що допомагає охолоджувати мозок і рятує його від перегрівання.

Такого висновку дійшли біологи з Італії і США, які вирішили розібратися, навіщо ми позіхаємо і чому цей процес настільки заразливий: достатньо просто поглянути на людину, що зіває, щоб захотілося зробити те саме.

Результати дослідження планують оприлюднити у серпневому номері журналу Physiology & Behavior.

"Зазвичай позіхання абсолютно неправильно розуміють як у наукових виданнях, так і в середовищі звичайних людей", – каже один з авторів роботи, викладач психології Політехнічного університету в Нью-Йорку Ендрю Геллап.

Позіхають не лише люди, але й чимало тварин. Вчені давно намагаються зрозуміти механізм цього процесу і його значення з точки зору неврології.

 

Одна з найбільш переконливих версій полягає в тому, що позіхання допомагає відтоку перегрітої крові від голови, тобто слугує для терморегуляції. Нове дослідження підтверджує цю гіпотезу.

Читайте також: Навіть 25 чашок кави на день безпечні для серця – дослідження

Як з'ясували вчені, позіхання викликане саме підвищенням температури всередині черепа. І мета цього процесу – як спонтанного, так і "заразливого" – підтримувати оптимальну температуру мозку для його якомога ефективнішого функціонування.

Компрес від позіхання. Попередні дослідження Геллапа та його колег вже довели, що заразливість позіхання змінюється залежно від пори року і сильно залежить від температури повітря.

Приміром, у північній півкулі взимку ми значно рідше відчуваємо потребу позіхнути, ніж влітку.

 

Цього разу, щоб перевірити терморегуляційну гіпотезу, автори роботи почергово прикладали до ший учасників експерименту три компреси: холодний (4 градуси за Цельсієм), теплий (46 градусів) і кімнатної температури (22 градуси).

Кожен компрес тримали в районі сонної артерії протягом 5 хвилин, а потім демонстрували учасникам коротке відео з людьми, що позіхають. Після цього вчені спостерігали, чи почне учасник позіхати сам, і якщо почне, то наскільки активно.

При цьому для чистоти експерименту враховувалось і те, наскільки довго кожен з них не спав напередодні.

Зрештою з'ясувалось, що холод істотно зменшує бажання позіхати. Якщо у теплій температурі заразливе бажання виникло у 85% піддослідних то після холодного компресу позіхати почали лише 48% учасників.

Окрім того, загальна кількість позіхань під час перегляду відео після холодного компресу в середньому скорочувалось втричі.

Загадкове позіхання. Втім, проведений експеримент не дає відповіді принаймні на три важливих питання.

По-перше, якщо позіхання покликане боротися з перегріванням мозку, то чому теплий компрес майже не збільшував бажання позіхати порівняно з компресом кімнатної температури – адже температура всередині черепа підвищувалась?

 

Читайте також: Навчання в університеті підриває психічне здоров'я – дослідження

У своєму дослідженні вчені пропонують такий варіант відповіді: "Позіхання – це лише компенсаційний механізм охолодження, і теплий компрес підвищує температуру мозку вже вище того порогу, де позіхання є ефективним".

По-друге, чому безвідносно до температури ми набагато частіше позіхаємо після безсонної ночі або занадто довгого робочого дня? Чи означає це, що втома знижує ефективність нормальних механізмів терморегуляції – і нашому організму потрібно застосовувати додаткові?

На думку вчених, це правдоподібне пояснення, але його ще потрібно підтвердити додатковими експериментами.

І третє питання: чому ж все-таки позіхання настільки заразливе, і бажання "охолодити мозок" ми так часто відчуваємо саме тоді, коли спостерігаємо, як позіхають інші.

На це питання Геллап і його колеги, на жаль, відповіді не дають – хоча раніше вчені й проводили експерименти на цю тему.

"Низка досліджень вказували на зв'язок між заразливим позіханням і емпатією, проте висновки у цих роботах доволі неоднозначні і непослідовні", – визнає американський професор.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram