Фемінітиви. Коротко про наболіле.

Перемога фемінітивів у новому правописі — це наша спільна перемога. І ще один крок від російської мови. Засмучує, що їх почали використовувати дуже "по-комсомольськи". Зачасту недоречно і без відчуття мови, і тільки для того, щоб підкреслити власну просунутість і гендерну чутливість. Перефразовуючи мем: "Ви використовуєте фемінітиви, але робите це без поваги". 

1. Неповагою до читача є коли на письмі вживають фемінітиви там, де це непотрібно. Наприклад, коли йдеться не про конкретних людей, а узагальнених абстрактних. Наприклад, у фразі "Це стосується кожного і кожної" — "Це стосується усіх". Або коли довжелезними списками перелічуються якісь загальні "учні та учениці, робітники та робітниці, будівельники та будівельниці" — навіщо подвоювати ці слова? Мова прямує до спрощення та економії, коли для змісту речення стать не важлива, можна просто використовувати слово у множині. Коли ж стать важлива, тоді й фемінітив доречний. Коли йдеться саме про жінок певного фаху, або про конкретних його носійок.

Читайте також: Із фемінітивами, але без кіна та лавреата: що змінює нова редакція правопису

2. Членкиня. Якщо ви любите радянську новомову і слова партком, обком, київміськбуд, товариш, то це слово — для вас. І слово член теж. З усім спектром його значень. Я знаю, що його писали ще на початку минулого століття в українських газетах, коли у нас ще були українські газети. Але такої собі естетичної ваги слово. Хай там як, слово "членкиня" завжди можна замінити на давно узвичаєні "представниця", "учасниця" та іншими, залежно від ситуації.

3. Міністерка. Мета фемінітивів у мові — підкреслити те, що це жіночий фах. Фемінітиви можуть утворюватися не лише додаванням суфіксів і закінчень, які ще й до того мають глузливі конотації. Пані міністр — це теж фемінітив. З двох слів. Причому, ця форма залишає регістр поваги і не викликає ніякого негативного сприйняття.

Читайте також: Наш лінгвоцид: пригадати українську мову та її репресовані слова

Варто пам'ятати, що мова — це природна стихія. Нехай мине трохи часу, допоки в усній мові нормалізується форма міністерка чи міністриня, і набуде нейтрального значення — тоді час і самі мовці врешті усталять це питання. Лікарка, режисерка, директорка — це давно ок, чогось саме ці форми прижилися — адже у мові більшість рішень завжди спільні рішення.

Але насправді — як вам більше подобається. Бо фемінітиви — це красиво.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram