Сексуальне насильство: що маємо знати про цю зброю війни
Перебування в полоні, коли ти навіть не знаєш, чи існує в цих катівнях бодай якась правова система, травмує безперечно.
Це тяжче за позбавлення волі, котре також переноситься важко, але корелюється в залежності від бодай наявності існуючих правил, поваги до прав людини в таких умовах, зрештою, відчутності провини.
Коли ж ти перебуваєш у заточенні поза будь-яких правових координат, важкість стану погіршується в рази. Але найбільш травматичною історією, жахливішою та безпорадність, катування, утиски, є історія сексуального насильства.
Коли я розмовляла зі звільненими з місць незаконного утримання, вони захлопували вікна своєї відвертості, коли мені йшлося про сексуальне насильство. Чи стикалися, чи спостерігали? Чи були загрожені сексуальним насильством жінки вашої родини?
Читайте також: Війна в Україні: скільки дітей загинуло на Донбасі?
Чоловіки не могли навіть згадувати про крики жінок, що доносилися з підвалів, про звуки, які можна ідентифікувати з сексуальним насиллям, про синці на лиці та ногах, що могли вказувати не лише на побиття, бо ж вони говорили більше: тут мені затискали рот, а тут мені розсували ноги, а це – тримали за горло. Чоловіки ковтали весь цей біль, вони не могли думати про це. Бо ще сильніше в силу різних причин відчували свою безпорадність.
Чоловіки зовсім не могли говорити про сексуальне насильство, яке зазнавали самі. Ще з часів політичних арештів Радянського Союзу, і гомосексуальність, і добровільний секс між чоловіками, часто пропускався через фільтр в'язничного фольклору, коли цей зв'язок завжди був принижуючим, насильницьким, травмучуючим. Як інакше? Якщо твій соціальний статус в місці позбавлення волі та й потім дорівнювався до опущеного: "Твоє місце біля параші".
Аналітичний звіт "Війна без правил" засвідчує те, що кожна 3-тя жінка і кожен 4-й чоловік з опитаних осіб, що були у полоні у зоні конфлікту на Донбасі, постраждали від сексуального насильства. Просто прочитайте цей звіт, живі свідчення постраждалих людей, не заплющуйте очі.
Але сексуальне насильство не ховається лише в катівнях. Сексуального насильства під час збройного конфлікту зазнають люди, котрі є заручниками території, людей, війни. З сексуальним насильством стикаються і на блокпостах, і в місцях, де владу править людина зі зброєю, ним залякують, його демонструють, до нього примушують, його виставляють на торги.
І це не слова однієї людини, хоча і слова однієї людини важать, свідчення тих, хто наважився говорити про це, дозволяють звертатися до усіх інших. Можете не читати всі звіти, це важке читання, але краще бути обізнаною та обізнаним з тим, що відбувалося і відбувається тут і зараз в нашій країні.
Збройні конфлікти б'ють щосили по обеззброєним.
Влада людини зі зброєю в руках видається безмежною, бо вона такою і є.
Руйнація правил мирного життя, навіть за умов недореформованих інституцій правоохорони і правосуддя, заганяє людину в глухий кут, коли оскарження насилля, інформування про насилля, отримання бодай правової сатисфакції унеможливлене.
Коли йдеться про корупцію, ми можемо говорити про таке явище як гендерно зумовлені форми корупції. Жінка часто стикається з тим, коли звертається за різною сервісною допомогою, що її тіло сприймається як валюта. Хочеш пройти швидше блокпост – можеш заплатити тілом, ба, та у тебе не ті документи, та ще щасливою будь, якщо я візьму лише тілом. О, то ти мати одиначка? Тоді ще й ти мені доплати, бо я піклуюся про твоє здоров'я за умов прожиття без сексуального партнера. О, то ти лесбійка? Ну, хоч зрозумієш, що таке справжній чоловік. Ти ще й повія? То це для тебе взагалі дуже просто.
Читайте також: Освіта під вогнем: чи може міжнародне право захистити дітей від війни?
Зокрема, у дослідженні ПРООН "Корупція очима жінок і чоловіків" зазначається: "неформальною "валютою" хабарництва можуть ставати сексуальні послуги, що вимагаються від жінок чи дівчат в обмін на надання певних послуг або преференцій. Як правило, такі випадки замовчуються, як і значна частина сексуальних домагань та насильства, оскільки потерпілі відчувають сором, провину або страх перед кривдником. Внаслідок впливу поширених у суспільстві настанов на стигматизацію потерпілих від насильства, жінки також не звертаються за допомогою, очікуючи на суспільний осуд чи звинувачення у власній провокативній поведінці. Через це збір і моніторинг даних щодо таких зловживань залишається складним завданням, а доказова база ґрунтується на повідомленнях про конкретні випадки.
На жаль, випадки зловживань владою, що пов'язані з вимогою сексуальних послуг із боку посадових осіб, зустрічаються не лише в умовах конфлікту чи пост- конфліктної відбудови, а й у звичному житті пересічних громадян і, навіть, державних службовців".
19 червня – Міжнародний день боротьби з сексуальним насильством в умовах конфлікту, я лише прошу вас бодай цього дня подумати про людей, котрі зазнають сексуального насильства, і не заплющувати очі на те, що б'є по нашій людській гідності, маніпулює нашим людським соромом і нищить людське, що є в нас.
Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки