4 липня в "Укрінформі" відбулася друга з чотирьох публічних дискусій представників політичних партій за участю експертів громадської ініціативи "Виборча Рада UA" та "Реанімаційного пакету реформ". Ці дискусії мають на меті ознайомити виборців із баченням і стратегіями рейтингових політичних партій, а конкретно ця зустріч була присвячена економічній політиці. Виходячи з великого обсягу дискусії, публікую її по частинах. Перша частина була присвячена податковій реформі, друга – земельній реформі, а третя – проблемі втручання силовиків в економічну діяльність. Ця публікація містить відповіді представників політичних партій на питання експертів громадських організацій. Нижче подана стенограма з мінімальними редакційними правками.

Юлія Чеберяк (експертка з енергоефективності Громадянської мережі "ОПОРА"): Перше питання: як ваші політичні сили вбачають подальший розвиток питання ринку газу – коли, за яких умов, що зараз заважає створити такий ринок, і коли буде достатня кількість постачальників на ринку, щоби споживач міг вибрати для себе найкращого. Друге питання: як ваша політична сила планує вирішувати питання енергомодернізації житлового фонду багатоквартирних будинків, якими механізмами, за які кошти.

Олександр Пліва (головний експерт групи РПР "Муніципальний розвиток"): Були пропозиції відкрити і продавати державну землю, були пропозиції здавати на оренду на 20-30 років. Що треба зробити, щоб, коли відкриється ринок землі, зокрема, можна буде продавати державну землю? Щоб не сталося, що продавати можна, але чомусь вона не продається, як це сталося з приватизацією. Друге питання щодо силових органів. Дуже часто ініціатор хтось є інший, наприклад, конкурент замовляє іншого. Що треба зробити, щоб і бізнес захотів грати по правилах і не залучати силові органи для того, щоб отримати додаткову частку ринку або щось монополізувати? Третє питання у контексті того, що було проговорено, можливо, прозвучить трошки дивно, але питання відкритості інформації про суб'єктів господарювання. У нас є такий Єдиний державний реєстр, який має працювати з початку року, його досі немає (це питання до уряду насправді), і є державне підприємство, яке саме визначає обсяг інформації про суб'єктів господарювання, яку воно викладає у публічний доступ. Отже, питання – як політичні партії будуть реалізовувати політику доступу до публічної інформації щодо суб'єктів господарювання, документи дозвільного характеру, які їм належать, питання реєстрації власності і т.д.?

Тетяна Астахова (громадська організація "ЕкоДія"): Яка ваша позиція з підтримки питань сталої енергетики, заходів з енергоефективності та взагалі проблематики захисту довкілля?

Читайте також: Земельна реформа й новий парламент: партії розповіли про своє ставлення до ринку землі

Валерій Пекар (модератор): Прошу представників політичних партій використати свої дві хвилини для відповіді на будь-яке запитання з вищезазначених. Оберіть одне, де ви є фахівцем.

Галина Третьякова (партія "Слуга народу"): Описана мною раніше модель оподаткування домогосподарства передбачає те, що домогосподарства зможуть отримувати оті пільги. Це знижки, які дозволяються не фізичній особі, а саме домогосподарству, яке живе під одним дахом. І не тільки фонд енергоефективності має працювати, але й власні кошти, якщо домогосподарства витрачає саме на це, з них не має братися податок. А щодо рейдерства, у нас є мирові судді.

Аліна Свідерська (партія "Голос"): Якщо брати лише одне питання, то, напевно, я звернуся до екологічного порядку денного. Дуже дякую, що підняли його. Насправді ми вже зустрічалися з експертами і погоджували ті питання, які, ми розуміємо, важливі для суспільства і для України. І в нас підхід секторальний. Тобто ми хочемо зробити так, щоби питання, наприклад, тієї ж екологічної інспекції, екологічного податку працювало в усіх сферах починаючи з енергетики до переробки сміття, до захисту лісів, до захисту повітря, тварин... І так само ми ще окремо виділяємо питання екології в регіонах бойових дій, тому що розуміємо, що це бомба сповільненої дії, і ми вже зараз маємо думати, як вирішувати це питання, і про це поки що ніхто не говорить. Ці механізми ми хотіли би розробляти. Скоро ми опублікуємо нашого "еко-адженду", яку ми готові з усіма обговорювати і покращувати.

Павло Кухта (партія "Голос"): Додам ще одне: тут кілька питань було про те, як все ніби прийняли, але нічого не робиться. Це вирішується не абстрактними змінами, а призначенням професійного уряду, який якісно виконує свої обов'язки, замість того, аби створювати схеми та просувати чиїсь інтереси. В цьому партія "Голос" точно готова прийняти участь.

Ніна Южаніна (партія "Європейська солідарність"): Я візьму складне питання відкритості інформації щодо суб'єктів господарювання. Я хочу наголосити, що це найскладніше питання для нашої країни. І зараз, в процесі структурної реформи державної фіскальної служби, ми будемо мати ще дуже багато викликів, пов'язаних з розкриттям комерційної інформації, особистої інформації. Навіть електронне декларування показало, що наше суспільство не готове до відкритих реєстрів, які б надавали таку більш повну інформацію, якою раніше ніхто не володів. Тому ми тільки цим шляхом почали йти. Ми стоїмо на порозі автоматичного обміну великою банківською інформацією з 95 країнами світу і обробкою цією інформації. Насправді, наскільки ми справимося, буде залежати від того, як ми реалізуємо всі рекомендації, які нам надає зараз технічна місія МВФ. Я сподіваюсь, що саме їхні зусилля і поради навчать нас, як це зробити. І якщо ми не виконуємо їхні прямі установи, нам тоді просто край в багатьох питаннях. Тому що ми зараз все автоматизуємо, робимо з'єднані системи, які не дозволяють використовувати інформацію проти фізичних осіб для рейдерства, для інших шахрайських дій. Тому тут співпраця з усіма експертами і суспільством дуже важлива. Ми будем приділяти цьому дуже велику увагу. Це найголовніше зараз.

Читайте також: Передвиборча дискусія: партії обговорили проблему, що найбільше непокоїть бізнес

Іван Мірошниченко (партія "Сила і честь"): Ми не обіцяємо популістично знижувати тарифи, хоч там і є ресурс, тому що собівартість 180 доларів, а продаємо там по 280 і так далі. Рішення більше знаходиться в площині збільшення видобутку газу. В Європі 68 мільярдів кубів добували в 60-ті роки, нас законсервувало. Тому рішення там. Ми маємо поновлювати видобуток і нашу газотранспортну систему завантажувати нашим газом включаючи експорт в Європу. В якій вже кількості – це інша дискусія. Біоенергетика, ідем далі. Енергозбереження, я з вами погоджуюсь. Ми взагалі маємо ставити питання оновлення інфраструктури ЖКХ всієї. І тут, я говорив, є роль держави. Якщо ми зможемо і хочемо підтримати внутрішній попит і вирішувати такі важливі питання, як енергозбереження і енергоефективність, нема нічого поганого, щоб держава мала широку програму з локалізованими витратами на оновлення всієї інфраструктури. Ми просто маємо витрачати ці гроші тут, в Україні, на наших виробників. І тоді ми і попит підтримуємо, і завдання це вирішимо. Земля. По землі все зрозуміло: у нас державна земля в Держгеокадастрі все розписана. Про Академія наук вже говорили, ще є земля Міністерства оборони, Міністерства АПК. Тут все залежить від людини: є людина, є воля, всі цифри вже відомі. Процедура, я вже казав, – не передавати в оренду, продавати права. Корпоративні конфлікти. Вони постійні, ми з цим стикаємося, замовлення постійні. Той на того, той на того – воюють, в кого більше сили, більше прав. Тут просто відповідальність за використання цього ресурсу в кримінальних цілях. Доступ до публічної – погоджуюся. Захист довкілля – хочу додатково ще з вами зустрітися, в нас є в програмі такі речі, як програма по очистки рік, Дніпра і всіх решти. По сміттю. Є законопроекти в Раді, і треба перестати конфліктувати, а прийняти вже якийсь збалансований закон. Бо в нас вже сім відсотків території в смітті. А вони воюють, така в нас тактика в парламенті: побільше законопроектів, щоб ні один не пройшов. А ще ніхто не казав про ліс. Я вважаю, що ми з колегами маємо запровадити історію приватних лісів. Не викуповувати ліси, які є. А, наприклад, там, де є землі закинуті, захащені, або там, де держава не може ліс поновити, нема нічого поганого, якщо приватний інвестор не забере існуючий ліс, а висадить ліс, виростить його і на комерційних умовах буде з ним працювати.

Сергій Марченко (партія "Українська стратегія Гройсмана"): Я зупинюсь на двох питаннях. Ринок газу: в першу чергу, потрібно сконцентрувати свою увагу на внутрішньому газовидобутку і продовжити практику аукціонів на нові ділянки видобутку газу. Ця практика показала свою ефективність. Останнім часом вона досить активно іде, і ми в цьому контексті вже попадаємо в періодику європейську як країна, яка відкрита, яка залучає ефективних інвесторів саме на ринку газу. Це, на жаль, тільки зараз такі активні шляхи йдуть. Щодо житлово-комунального господарства і фонду житлово-комунального господарства – це сфера відповідальності органів місцевої влади. Тому треба дуже обережно підходити до таких речей. Інструменти держави – це фонд енергоефективності і теплі кредити. Можна інші інструменти залучати, але, знову ж таки, я би, в першу чергу, сфокусувався на тому, що, оскільки це від місцевих органів влади, вони мають свої можливості на сьогоднішній момент. Нагадаю, що бюджети розвитку великих міст від Запоріжжя до Дніпра – більше мільярда гривень. Кошти в модернізацію мережі житлово-комунального господарства не вкладаються практично. Будуються різні покращення для довкілля і так далі, які видно, які популярні, але кошти в модернізацію не вкладаються. Тому я би створив механізми для контролю або приватизації видатків органів місцевого самоврядування саме на такі важливі речі.

Сергій Соболєв (партія "Батьківщина"): Перше питання, на мій погляд, ключове питання. Що далі буде з газотранзитною угодою? Втрата майже трьох мільярдів доларів в рік – це буде удар по всій газонафтовій галузі в Україні. Якщо не буде запропонована альтернатива цій газотранспортної угоді, я вважаю, що це буде тотальний крах. Не лише окремої газотранспортної структури, але й всього НАК "Нафтогаз України". Поки що ми не бачимо навіть елементарних переговорних речей, які б рухались вперед. По-друге, я вважаю, що поки ми почнемо розвивати свій власний газ в тих об'ємах, які нам необхідні, нам треба все зробити можливе для того, щоб дійсно був створений ринок завезення газу різними методами. Якщо в найближчі три роки не будуть збудовані термінали, в тих умовах, коли Сполучені Штати стали найбільшим експортером газу в світі, обігнавши Росію і Норвегію, ми отримуємо ситуацію, коли ми не встигнемо наздогнати ті параметри, які сьогодні існують. Третє ключове питання – це негайно відновлювати на будь-яких умовах і пропонувати будь-що двом світовим компаніями, які реально профукав Янукович, у сфері сланцевого газу. Я зараз запускав би їх на будь-яких умовах. І всі розказні там про забруднення навколишнього середовища... Подивіться новітню технологію США, якою володіють лише вони, я вважаю, дадуть можливість нам збільшити видобуток газу, а відповідно, й абсолютно ринкове регулювання ціни на газ, як це сталося за останні 10 років в Сполучених Штатах Америки. Більше того, це стратегічне рішення, бо ключове, ви знаєте, сланцеве сховище газу – це Слов'янськ. Це захист, в тому числі, східного кордону, якщо туди зайде американський інвестор. І останнє, я вважаю, що те, що зробили з п'ятирічною можливістю канікул при завезенні електромобілів, – це найкраще, що зробив парламент, але на цьому зупинятися не можна. Далі повинні бути стимулюючі механізми, в тому числі через систему мит, оподаткування, щодо створення бази розвитку електромобілів в Україні. І перше, з чого треба почати, це "собака на сіні" – Запорізький АвтоЗАЗ, який нічого не сплачує до бюджету, податок на нерухомість, податок на землю, маючи шикарні території, простимульовані спеціальним законом.

(Далі буде остання частина, присвячена пенсійній реформі.)

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram