Відколи інформація стала кров'ю влади і бізнесу, розповсюдження каналів її трансляції набуло ознак епідемії. Еволюційно людська психіка не здатна обробляти дані в таких обсягах.

При цьому вся шкідлива накип осідає в підсвідомому. Компенсаторний ефект призводить до різних психічних порушень, в першу чергу – депресії. Як то кажуть, на стрільця і звір біжить, то ж назустріч людям з реальними проблемами простягають жадібні рученята тисячі гуру, коучів, менторів та просто шарлатанів.

Через злочинну недбалість на законодавчому рівні, "психологом" може працювати хто завгодно. А вища профільна освіта виноситься за рамки навіть елементарних правил пристойності. Це проблема з претензією на катастрофу, вона складна і однозначна.

Виникає класичне запитання: що робити? Є дві полярних опції:

1. У ватазі більшості, як лосось, мігрувати в затишну зону комфорту, звідки спостерігати за стихійним розвитком ситуації.
Всіма силами і засобами домагатися прийняття закону про обов'язкову акредитацію психологів і психотерапевтів на державному рівні.

Читайте також: Как научиться управлять своим гневом – рекомендации психолога

2. У проекті "Однодумці", який я маю честь представляти, перший варіант виключається за замовчуванням. Це майданчик, де активна спільнота подає пропозиції і проекти (ми називаємо їх "ініціативи"), щоб реально вирішувати проблеми в межах своїх регіонів і держави в цілому. Це люди різноманітних професій і покликань від віце-прем'єр-міністра до студента.

Прийняті в розробку ініціативи стосуються низки галузей: освіта, бізнес, безпека, гендерна рівність, медицина. Всі вони розглядаються в контексті євроінтеграційних процесів, їх оптимізації на місцях.

На платформі "Однодумці" проводиться голосування серед верифікованих користувачів.

Незважаючи на те, що я керівник проекту, моя ініціатива була подана на загальних правах і поки не входить в трійку лідерів.

Власне, там немає особливих умов ні для кого. Проте живий відгук на мій проект є, а це значить ми застосуємо всі доступні засоби для його реалізації.

Так ось про медицину. Для розвинених країн Європи наше становище з психологами і психотерапевтами – нечувана дикість. І нам це виправляти.

На моє глибоке переконання і назрілу необхідність, слід ввести обов'язкове ліцензування та акредитацію психологів і психотерапевтів України.

Гостру актуальність це набуває в рамках вступу в дію закону "Про страхову медицину". У цьому випадку держава не зможе гарантувати безпеку пацієнтам, не кажучи вже про якість послуг.

Офіційних інститутів, що гарантують професіоналізм психолога або психотерапевта, просто не існує. Як і затверджених напрямків психології та психотерапії, за якими кандидат може вивчитися, акредитуватися і підвищувати кваліфікацію.

Так, все настільки запущено. Але не безнадійно. Для того, щоб перевести страхову психологію і психіатрію в цивілізоване русло, необхідні 6 складових.

Читайте також: "Никто не поможет за три сеанса". Как выбрать толкового психотерапевта

1. Створення державного експертного органу для акредитації психологів і психотерапевтів України після отримання диплома ВНЗ.

2. Визначення та кодифікація методів і напрямів, за якими буде проходити навчання та акредитація фахівців.

3. Залучення представників профільних асоціацій, що працюють за встановленими методиками.

4. Налагодження освітнього процесу, визначення термінів, іспитів та інших аспектів роботи акредитаційного органу.

5. Щорічна сертифікація психологів і психотерапевтів, як основна умова продовження їх роботи з пацієнтами.

6. Створення бази даних акредитованих фахівців, згідно з якою будуть призначатися рекомендації пацієнтам, які обслуговуються за страховим полісом.

Звісно, в процесі роботи над конвертацією ініціативи в законопроект спливе ще безліч нюансів і, можливо, саботажів, проте це необхідний мінімум для танення цього вікового льоду мракобісся.

А поки це світле майбутнє не настало, бережіть себе, для профілактики уникаючи інформаційного шуму, особливо пасивного споживання.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і Telegram