Те, про що я хочу зараз говорити, нині періодично з’являється в коментарях на проукраїнських ресурсах й особистих сторінках у соціальних мережах. А саме – тривога за гуманітарну сферу рідної держави. 

Ця тривога щодень зростає, адже деякі радіостанції вже почали відверто ігнорувати законодавство про квоти українськомовного продукту в ефірі. І це – факт. Свободою слова у нас "опікуватиметься" відомо хто…

Читайте також: Малоросійщина та сватизація України є чи не найвірогіднішим сценарієм розвитку подій – Волошина

Закон про державну підтримку "Пласту" повернуто до Верховної Ради на доопрацювання… І це лише за якийсь тиждень…

Якщо "темп", а більше – ігнорування такого стану речей збережеться, всі інші "кроки" в цьому напрямку вже будуть сприйматися за належне. Народ по-троху звикатиме і до "Сватів", і до "братів", і до Повалій, яка вже анонсує свій київський концерт у грудні 2019-го.

Ті, кого ця ситуація турбує, перебувають або – в опозиції, або – в добровільному дисидентстві… Отже, сконсолідованої групи, яка могли би зупинити негативний розвиток подій, немає. Зі збільшенням повзучого тиску на українське (за духом і суттю) середовище, яке ще не встигло зміцніти, наростатиме тихий протест, який згодом може перерости в серйозне протистояння.

Читайте також: Ройтбурд та червоні лінії, за які не варто заходити

Як цьому зрадити? Бачу вихід у зустрічному русі: влада – патріотичний громадський сектор. Із боку влади – варто пропонувати професійним патріотичним особистостям впливові (наголошую – впливові) посади в гуманітарному секторі; професійним патріотичним особистостям – відкинути амбіції та демонстрування вірності різним політичним групам, а надати перевагу одній вірності – вірності служіння своїй Вітчизні та її стратегічним інтересам.

А про те, що від гуманітарної сфери залежить вектор розвитку держави, здається, вже знають всі. Особливо – наші вороги.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube