Коли 2000 року Володимир Путін став новим президентом Росії, у щойно обраній Державній думі йому протистояла сильна інституційна опозиція – номенклатура з "Отечества" – "Всієї Росії", комуністи, ліберали із Союзу правих сил.

Путінська "Єдність", на відміну від "Слуги народу", не мала в парламенті навіть відносної більшості.

Читайте також: Зеленський сигналить Коломойським: на цій світлині видно все

І що ж? Першими з путінцями домовилися комуністи, ці професійні зрадники. Потім старі чиновники з "Отечества" об'єдналися з новими чиновниками з "Єдності" в "Єдину Росію". А "ліберали" із самого початку не хотіли сваритися. Вони хотіли допомагати.

У результаті за 20 років Путін усе ще президент Росії, колишній лідер фракції "Отечества" керує Державною думою, а колишній лідер Союзу правих сил відповідає за політику в адміністрації президента. Це і є об'єднання еліт у корпоративну державу. Об'єднання заради пограбування.

Читайте також: Зеленського схиляють до фактичної капітуляції – Портников

Я вже зазначав, що в Україні почнуть відбуватися аналогічні процеси. Голосування щодо розпуску ЦВК показало, що такі процеси вже почалися. І вони тільки посилюватимуться. У країні, еліта якої формується не за ідеологічними принципами, а за принципом допуску до годівниці, це цілком природно. Ми й не помітимо, як "Слуга народу" стане аналогом "Єдиної Росії", і "старі" політики ф олігархи розділять пиріг влади з тими новачками, хто здатний навчитися хоча б красти, якщо не керувати.

А український народ? Якщо чесно, обговорювати долю українського народу після 2019 року – таке ж невдячне завдання, як обговорювати долю росіян після 1999-го. Хворий, який відмовляється лікуватися і вважає альтернативою лікарям – нехай навіть дуже несимпатичним – цілителів, нехай навіть дуже прикольних – сам вибирає свою долю. Родичам такого пацієнта залишається тільки чекати і мріяти про диво. Тож якщо найближчим часом ніякого дива не станеться, український народ надовго зафіксується в невдячній ролі об'єкта об’єднаного пограбування.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube