Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко наголошує, що Росія не зацікавлена ​​в зустрічі лідерів у "нормандському форматі" й висуває все нові умови для його проведення. А коли Україна виконує ці умови – висуває нові. Але дату саміту все одно не призначають.

Я не назвав би це великим політичним відкриттям. Те, що Росія не зацікавлена ​​у проведенні саміту лідерів у "нормандському форматі" відомо ще із 2016 року, коли лідери зустрічалися востаннє. Після цього Володимир Путін відмовився від таких зустрічей. Звісно, якщо нічого не розуміти в політиці – а це важлива риса команди "Кварталу-95", її послідовників і прихильників – можна вважати, що вся річ у Петрові Порошенку. А якщо бодай щось розуміти, то стане зрозуміло, що вся річ у Путінові.

Читайте також: Путін підсмажує Зеленського на повільному вогні – Портников

Путін не хоче безглуздих зустрічей і непотрібних компромісів. Він хоче повної та беззастережної капітуляції України на російських умовах. Але не висуває всіх умов відразу. Він висуває одну умову за іншою. І Володимир Зеленський після свого приходу до влади заради тільки однієї цієї примарної зустрічі в "нормандському форматі" став виконувати ці умови. Тобто став на шлях капітуляції.

Так, можливо, він просто не розуміє, що робить. Але тоді такі радники, як Вадим Пристайко повинні йому це пояснювати й пояснювати. Поки він не зрозуміє або поки їх не відправлять у відставку. Тому що нести разом із Зеленським відповідальність за капітуляцію та її наслідки – не найбільше задоволення для людини, яка думає про майбутнє країни й навіть про своє майбутнє.

Питання – а що буде, якщо Зеленський перестане виконувати умови Путіна? Нічого нового. Путін шантажуватиме Зеленського так, як шантажував Порошенка. Тому що Путін шантажував не особистість, а інституцію – президента України. Буде нова ескалація, нове загострення конфлікту. Нові умови. Новий тиск із боку європейців – якщо Київ не продемонструє, що не збирається капітулювати. З усім цим доведеться жити довгі роки.

Читайте також: "Формула Штайнмаєра", яку так просувають "слуги", дуже схожа на Харківські угоди

Чи можна просто "відмовитися" від окупованих територій, побудувати стіну, перестати домагатися реінтеграції – адже про цей варіант теж починають говорити? Ні, не можна. По-перше, це буде зрада власних громадян, які опинилися під окупацією. А по-друге, Росія не для того захоплювала ці території, щоб Україна про них "забула".

То що ж робити? Та все дуже просто. Зеленському – якщо він не хоче змиритися із цим конфліктом і не може його вирішити – відмовлятися від влади. Громадянам, які не хочуть мешкати у країні, яка весь час перебуває в конфлікті – емігрувати. А всім іншим – навчитися жити у країні, яка приречена на довготривалий конфлікт із сильним і жорстоким ворогом.

Цей конфлікт не вічний. Рано чи пізно піде Путін, зміниться російський режим, сама свідомість російського суспільства. І якщо ми сьогодні вистоїмо, наші діти або онуки отримають змоги жити в мирній Україні.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube