Днями писав, що наш прогноз у цілому виявився слушним, але ми принципово помилилися з оцінкою темпу подій: все відбувається набагато швидше, ніж ми думали. Залишилося розібратися, чому ж так.

Ми з Андрієм Длігачем міркували так: якщо є прискорення, значить, діє якась сила. Якісь сили завжди діють, але вони зазвичай врівноважують одна одну. Значить, у нашому випадку кілька сил діють в одному напрямку, порушуючи баланс. Що це за сили?

Читайте також: Бліцкриг для здобуття абсолютної влади Зеленського й Ко починає пригальмовувати

Якщо запитати пересічного, але політично обізнаного громадянина, він безпомилково назве Путіна та Коломойського. Додамо сюди ще особисті амбіції членів правлячої команди. Ось три сили, які сьогодні спрямовані в один бік і таким чином порушують традиційний для України баланс сил (який призводить до типово досить повільного темпу українських подій), аж тут раптом внаслідок цього порушення балансу рух став дуже швидким.

Всі ці три сили спрямовані на руйнування українських інституцій. Путін руйнує їх свідомо та стратегічно, Коломойський – ситуативно й тактично, особисті амбіції від початку були спрямовані на руйнування старої системи задля гарних чи поганих намірів.

Отже, прискореним темпом ми рухаємося назустріч бетонній стіні, й із цієї позиції зрозуміло, чому громадянське суспільство закликає загальмувати як на шляху "мирних" ініціатив Путіна, так і в турборежимі "шаленого принтера".

Читайте також: "Втрачаємо близько 30 населених пунктів". Порошенко назвав сім кроків для уникнення російської пастки

Зрозуміло, що повільний темп змін усім набрид, але значна частина суспільства відчуває ризики прискореного руху в невідомому напрямку, підозріло схожому на дорогу до пекла.

Що треба робити? Зазвичай ключів є два: стратегія та комунікація. По-перше, треба пред'явити суспільству картинку майбутнього (візію), про це ми вже багато писали. У передвиборчих перегонах було обіцяно все всім і нічого нікому. Нині настав час за всіма ключовими темами порядку денного – війна, економіка, справедливість – оголосити бажану картинку та шлях до неї.

По-друге, це необхідно всім пояснити доступною мовою, у діалозі, а не монолозі. І тоді не буде місця ні тискові на малий бізнес замість тиску на олігархів, ні ідеям про обмеження ФОПів чи скасування пільг ветеранам, ні розмовам про вибори перед виведенням російських військ, ні іншим загрозам і дурницям. Правда, все буде повільніше, і це дратуватиме р-р-революціонерів усіх кольорів. Зате знатимемо місце призначення й доїдемо туди неушкодженими.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube