Звернення послів Канади, Великої Британії, Німеччини та Європейського Союзу до голови Верховної ради Дмитра Разумкова – цей документ також отримали прем'єр Олексій Гончарук і голова Офісу президента Андрій Богдан – іще один доказ того, що побоювання щодо суті коректив у судовій реформі – це аж ніяк не підступи опонентів нової влади. Це проблема, яку видно неозброєним оком. Настільки видно, що представники країн Заходу вирішили публічно висловитися про те, що відбувається.

Якщо відійти від дипломатичної мови, якою написаний документ, то варто просто сказати правду. Всі дії Володимира Зеленського та його команди після перемоги на президентських виборах спрямовані на створення в Україні авторитарної держави російського або білоруського типу. Держави, в якій президент і його адміністрація здійснюють контроль над усіма гілками влади, медіа, бізнесом, суспільством.

Читайте також: Портников: Зеленський – дуже маленький Путін, який може вирости

Причому державу цю будують у справжнісінькому "турборежимі". Те, на що інші пострадянські автократи – Лукашенко або Путін – витрачали роки, Зеленський намагається здійснити за місяці. І в цьому є своя логіка – страх, що суспільство прийде до тями й побачить небезпеку, що виникла перед країною, або що населення розлюбить, коли не побачить новин у своєму холодильнику, все ще є дуже великим.

Однак побудова авторитарної держави в "турборежимі" не може пройти непоміченою для союзників нашої країни. Якщо б така сама судова реформа проходила місяцями, якби її обговорювали із громадськістю, вносили в неї корективи, то можна було б іще подумати, що результат – не спроба встановити контроль президентського офісу над судовою владою і насамперед над Верховним судом, а просто прояв некомпетентності й недостатньої опрацьованості змін. Але коли ти бачиш бульдозер – і цей бульдозер рухається цілком зрозумілим маршрутом – то не можеш зробити вигляд, що бульдозера немає.

Читайте також: Зеленський хворий на віру в Путіна – Портников

Результатом зусиль команди Зеленського може стати не тільки знищення тих слабких паростків української демократії, які з великими труднощами вдалося виростити у 2014–2019 роках. Результатом може бути і втрата інтересу Заходу до майбутнього України, вироблення уявлення про неї як про авторитарну державу, населення якої просто не розуміє значення інституцій і розділення гілок влади.

Висновок із цього може бути зроблений найпростіший: заради такої держави немає ніякої необхідності продовжувати конфронтацію з Путіним, краще домовитися. Результатом таких домовленостей стане спільний політичний "протекторат" за молдовським сценарієм і за вирішальної ролі Москви.

Це якраз те, чого Путін і домагається.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube