Исчерпан опыт до последней капли:

Причиной смерти стали те же грабли!

Сценарій, за яким зараз розвиваються події у сфері інтелектуальної власності щодо впровадження реформи управління, уже переживався в Україні. У кінці 90-х років теж прийшли "реформатори", яким кортіло все перебудувати за своїм розумінням. Перебудували й отримали колапс: міжнародні угоди довелося перепідписувати, патенти три роки не видавалися, заявки накопичувалися. Завали ліквідовували довго, невиправданою тратою грошей, людських ресурсів і втрат іміджу України на міжнародному просторі, пише Василь Красніков.

Сьогодні вже підзабули удар грабель, на ринок підвезли нові, треба їх випробувати. Бажання отримати в лоб свербить уже понад 3,5 роки – мусується питання: все зруйнувати й побудувати нове. Дійсно, навіщо Мінекономіки займатися будуванням економіки країни? Краще зайнятися реформою у сфері, яка працює ефективно, підлаштовуючи її під свої апетити. Тому була ініційована реформа у сфері інтелектуальної власності, яка з легкістю шарлатана-фокусника перетворила актуальні виклики сьогодення на гасла піар-акцій з візуалізацією майбутніх успіхів для творців майбутнього, кому потрібні права інтелектуальної власності.

По суті команда реформаторів підмінила в Стратегії сталого розвитку "Україна – 2020" мету як вектор безпеки держави "забезпечення захисту інтелектуальної власності" на суто прагматичну "реформу системи управління охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності". У суспільстві, так само як і в Уряді, мало хто зміг уловити відмінність між "захистом прав" та "охороною прав" важливо, щоб відбувалися хоча б якісь реформи, бо в усіх на слуху Україна пірат №1.

Завзяті реформатори розтиражували в суспільстві інформацію про прогресивність реформи, про спрощення процедур отримання патентів та свідоцтв, про боротьбу з піратством. При цьому ніхто не пояснював, що всі процедурні кроки набуття прав на об’єкти права інтелектуальної власності прописані в міжнародних угодах і що змінювати їх не можна: треба виконувати закони, а боротьба з піратством – це інтерес США. Про обслуговування в "єдиному вікні" заявників поговорили й забули. Можливість застосування дворівневої замість трирівневої системи управління до кінця не продумали, бо переплутали Конституції України й Америки. Суспільству сподобалася риторика, особливо про те, що чиновників стане куди менше.

Цинічність прийнятих рішень щодо проведення такої реформи без широкого обговорення з професійною громадськістю стала шоком. Адже щойно відбулися Парламентські та комітетські слухання у Верховній Раді України з цих питань і оприлюднені Рекомендації цих слухань явно не відповідали задуманій реформі. У рекомендаціях ішлося про зміни, які забезпечать захист прав інтелектуальної власності. Кабінету Міністрів України було рекомендовано розглянути питання з реорганізації Державної служби інтелектуальної власності України (ДСІВ) у Державну службу України з питань інтелектуальної власності як центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується й координується Кабміном.

Фінансування Служби мало здійснюватися за рахунок зборів за дії, пов’язані з охороною прав інтелектуальної власності. Додатково на неї покладалися функції щодо формування й реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, інноваційної діяльності та трансферу (передачі) технологій. Ця рекомендація не виникла спонтанно, вона стала підсумком тривалих обговорень, які відбувалися на різних дискусійних майданчиках останніми роками. У підсумку Науково-експертна рада при ДСІВ сформувала Концептуальні засади розвитку сфери інтелектуальної власності України й 21 грудня 2015 року направила їх на розгляд до Мінекономіки. Там ці засади й поховали Лєни Мінічі, Саші Боровики та ін. під недовгим керівництвом Міністра Айвараса Абромавичуса, який утворив Департамент інтелектуальної власності з функціоналом ДСІВ.

На разі Уряд України призначив нового Міністра Мінекономіки Кубіва, який підтримав розпочату реформу й видав славнозвісний наказ про ліквідацію ДСІВ, при цьому розпорошив по всіх департаментах її функції. Такий крок призупинив видачу охоронних документів, ускладнив для заявників проходження супровідної документації. Тож роботи в Мінекономіки побільшало, а головна мета реформаторів – гроші за дії, пов’язані з охороною об’єктів права інтелектуальної власності, залишилася поза їх управлінськими рішеннями, бо за законом не можна втручатися в господарську діяльність Державного підприємства "Український інститут інтелектуальної власності" (Укрпатент).

Тоді в Департаменті інтелектуальної власності Мінекономіки почали міркувати, як відібрати кошти за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти права інтелектуальної власності. Директором департаменту інтелектуальної власності Мінекономіки призначили Жалдака В.О. Пан Жалдак зі сферою інтелектуальної власності раніше стикався спорадично – як заступник голови Національного агентства з питань підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу та реалізації інфраструктурних проектів. Ми пам’ятаємо цю організацію, яка відзначилися численними корупційними скандалами під час підготовки до проведення чемпіонату Євро-2012. Саме цей досвід, на розсуд Міністра Кубіва, мав бути корисним для реформаторів.

Пан Жалдак почав вимагати від Укрпатенту перерахування накопичених на рахунках останнього грошей. Укрпатент як суб’єкт господарювання тримав оборону, вимагаючи від Міністерства чітких обґрунтованих документів. Дійшло до звернення керівництва Укрпатенту до Президента України, але відповіді так і не дочекалися. Тоді чиновники Мінекономіки придумали іншу схему, за якою з’явилася фірма-прокладка з назвою до ступеня схожості ідентичною із заявленою у реформі Мінекономіки – "Національний орган інтелектуальної власності". Замінивши слово "орган" на "офіс", отримали Державну організацію "Національний офіс інтелектуальної власності". Абревіатура на диво збіглася. Молодці! Створили НОІВ (Наказ від 24.05.18 № 718).

Створення нової організації ДО "НОІВ" у державній системі інтелектуальної власності викликало непорозуміння в професійного середовища, але Президент України та Міністр Кубів не зважали на ці дрібниці. Те, що прийняте рішення не відповідає міжнародним договорам та Паризькій конвенції про охорону промислової власності, нікого не хвилювало. Численні звернення в державні інституції від міжнародної спільноти констатували, що визнають "Укрпатент" як експертний орган, як орган для обміну патентною інформацією, як орган, який забезпечує охорону державної таємниці, як суб’єкт міжнародних договорів тощо. А ДО "НОІВ" за документами тільки дублює функції: без належної матеріальної бази та відповідної кваліфікації фахівців їх "виконання" не мало жодних наслідків. Усе це Мінекономіки ігнорувало. Була проведена перевірка цих фактів з Рахункової палати, був отриманий висновок про те, що функції ДО "НОІВ" дублюються в Укрпатенті. А проте наслідків не дочекалися.

Особливо дивує, що новостворена ДО "НОІВ" не узгоджується з реформою державного управління системи охорони інтелектуальної власності, яку просувають самі реформатори. Адже реформа передбачає першочергове прийняття закону, за яким буде утворено Національний орган інтелектуальної власності на базі "Укрпатенту", хоча правовий статус цієї організації в реформі чітко не визначили. По суті Мінекономіки утворив банальну контору ДО "НОІВ", керівництвом призначили земляка Кубіва Моркляника Б.В., який раніше не мав жодного відношення до сфери інтелектуальної власності, а тепер повинен дати раду грошам, які платять заявники за дії, пов’язані з правами інтелектуальної власності. Уточнюємо, що йдеться про кошти, які за законом мають витрачатися на оплату експертам, на підтримку баз даних, на розвиток державної системи охорони інтелектуальної власності.

Тепер ДО "НОІВ" під стріхою Мінекономіки почали просувати ідею підтримки винахідників і запуску схеми, за якою за гроші Укрпатенту вони підтримуватимуть винахідників, фінансуючи стартаперів. Оце так підтримка винахідників! Однією рукою держава бере гроші за набуття прав з винахідника або його роботодавця, а іншою ці гроші віддає стартаперу. Ця афера – не нова ідея. Пам’ятаєте інноваційний фонд під керівництвом Каськіва? Досі шукають інноваційні мільярди. Піар-акцію провели, а на виконання не вистачило мізків.

Як же всі доходи Укрпатенту зробити доходами ДО? Укрпатент заробляє їх на проведенні експертизи об’єктів інтелектуальної власності, а "НОІВ" як частина державної системи інтелектуальної власності має паразитувати. Запустили просту схему: пан Жалдак штампує накази про перерахування до ДО "НОІВ" десятки мільйонів гривень, а ДО "НОІВ" проводить процедури закупівлі.

Процес пішов: послуга розробки Національної стратегії розвитку та функціонування державної системи правової охорони інтелектуальної власності України обійшлася у 8 400 000 гривень (детально за посиланням). Система ProZorro визначила переможцем ГО "Український інститут майбутнього", яка зобов’язалася розробити Національну стратегію, не маючи при цьому відповідних фахівців і досвіду в цій сфері. Якість документа сумнівна. Із 128 сторінок тексту 85% складає опис або переклад аналітичних міжнародних рейтингів сфери інтелектуальної власності України, а все інше це напрацювання, які не носять системного характеру, а більше схожі на теоретичні розміркування.

Слід зазначити, що розробка таких стратегій – це компетенція державних службовців, які отримують за це заробітну платню за рахунок державного бюджету!!! Як приклад, Національна стратегія розвитку сфери інтелектуальної власності в Україні на період до 2020 року створена без витрачання жодної копійки. Розробляли її не призначені фахівці, обрані за принципом "рука руку миє", а представники різних галузей діяльності, у тому числі науковці. У підсумку Консалтингова група "Статус" подала на ДО "НОІВ" скаргу до Антимонопольного комітету України, який скасував зазначену процедуру закупівлі! Але кошти все ж таки були сплачені.

Ще приклад. ДО "НОІВ" була здійснена спроба "освоєння" коштів на забезпечення участі в організації та проведені заходів III Міжнародного Форуму "INNOVATION MARKET" щодо представлення державної системи правової охорони інтелектуальної власності. Вартість "спроби" – 4 850 000 гривень (детально за посиланням).

Антимонопольний комітет теж визнав цю процедуру такою, що була застосована безпідставно, тож зобов’язання були відмінені. Однак це не зупинило керівництво ДО "НОІВ": воно уклало низку договорів на суму до 200 тис. грн. Детально за посиланнями: https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-12-28-002029-b; https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-12-27-002733-b; https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-12-28-001967-b; https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-12-27-002927-b; https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-12-27-002773-b; https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-12-27-002955-b; https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2018-12-28-001843-b.

Предметом цих договорів ДО "НОІВ" є ті самі послуги, які відмінив Антимонопольний комітет. Такий поділ платежів є прямим порушенням Закону України "Про публічні закупівлі". Наслідків цього порушення знову немає. Ще є приклади з мільйонними платежами (детально за посиланням).

Зараз подані на розгляд до Верховної Ради України законопроекти №2255, №2255-1, які передбачають створення "Національного органу інтелектуальної власності", порушуючи Конституцію України, ЦК України, та інші закони. У цих законопроектах реалізується ідея створення Національного органу інтелектуальної власності на базі Укрпатенту в статусі державної організації, яка наділяється владними повноваженнями щодо видачі охоронних документів (патентів, свідоцтв) на об’єкти права інтелектуальної власності і яка у своїй діяльності керується своїм Статутом.

Головне науково-експертне управління Верховної Ради України у своєму висновку констатує, що головна вада законопроекту полягає у визначенні правового статусу НОІВ, який доцільніше було б у контексті його повноважень визначати як центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності… Хоча ідею створення нового центрального органу виконавчої влади на базі державного підприємства не можна вважати обґрунтованою.

Читайте також: ProZorro поможет Нефьодову увеличить теневые доходы?

Останнім часом соціальні мережі вибухнули інформацією про появу доповідної записки пана Жалдака, який звертається до Міністра Мінекономіки Милованова Т.С та інших посадових осіб, які приймають рішення в Мінекономіки, щодо внесення змін до структури державної системи правової охорони інтелектуальної власності. Він відмічає, що «здійснено низку позитивних кроків та заходів у сфері інтелектуальної власності, що дозволило відновити Україні Генералізовані системи преференцій США… і залишаються невирішеними ще декілька завдань, реалізація яких дозволить говорити про належний рівень охорони й захисту прав інтелектуальної власності в Україні. Зокрема, це завершення реформування сфери колективного управління авторськими та суміжними правами». Також, як відмічає Жалдак, "можливим завершенням інституційної реформи у сфері інтелектуальної власності є створення Національного органу інтелектуальної власності". Далі йдуть пропозиції щодо розгалуження структури Департаменту інтелектуальної власності, який складається з 34 осіб, практично так само, як було в ліквідованій ДСІВ.

Також у доповідній записці йдеться про "утворення державної організації "Національний орган інтелектуальної власності" шляхом реорганізації державної організації "Національний офіс інтелектуальної власності" та покладення на утворену державну організацію завдання та функцій Укрпатенту, що ліквідується. Державна організація "Національний орган інтелектуальної власності" має стати правонаступником майна, прав і обов’язків "Укрпатенту".

Директор департаменту вважає, що запропоновані зміни зможуть суттєво змінити ситуацію з правозастосуванням законодавства у сфері інтелектуальної власності (до чого правозастосуванням?) і дадуть змогу Україні в найкоротші строки вийти зі "Звіту 301" Торгового представництва США.

Цей документ свідчить, що адекватної позиції в пана Жалдака немає. Запропонована ліквідація Укрпатенту, який ефективно працює понад 27 років в Україні, має свою історію, досвід, матеріально-технічну базу, налагоджені міжнародні зв’язки й визнання на міжнародному рівні. Водночас новоствореному Національному офісу інтелектуальної власності, на базі якого утворюється національний орган, щойно виповнився рік існування, він у своєму штаті не має кваліфікованих експертів, виробничої бази для проведення експертизи тощо. Якісь молоді люди пройшли тести у ВОІВ, і це є достатнім для того, щоб вважатися фахівцями? Утопія, бо досвід – це найцінніше, особливо в такій специфічній сфері.

Щодо ситуації із заявою Президента США Дональда Трампа, то дійсно 25 жовтня 2019 року він підписав указ, який дозволяє Україні безмитне ввезення 155 різновидів українських товарів. Це в основному продукція харчової переробки – кондитерські вироби, а також  особливо складна  інженерна  продукція. Це навряд чи вплине на торговельну статистику України, оскільки йдеться не про масові товари. За даними Торгової палати США, Україна посідає 67-у позицію в рейтингу торговельних партнерів за 2018 рік. Призупинення цієї угоди коштувало Києву близько 36 мільйонів доларів щороку, і її часткове поновлення впливає на третину торгівельного обороту, на якому позначилася втрата привілеїв.

Проблема, яка виникла останнім часом у сфері колективного управління авторськими та суміжними правами і яка пов’язана з наслідками впровадження все тієї самої реформи, ще вдарить по ринку авторських та суміжних прав. Зараз недолугі дії Департаменту інтелектуальної власності Мінекономіки призвели до колапсу в цій галузі, вона просто зупинена. Усі організації колективного управління легітимно позбавлені можливості збирати авторську винагороду за законом. Ось коли партнери із США перестануть отримувати свої дивіденди, тоді й повернуться в Україну санкції США.

Ліквідувати потрібно не Укрпатент, а директора департаменту інтелектуальної власності Валерія Жалдака та його заступника Богдана Падучака, які своїми некомпетентними і злочинними діями знищують сферу інтелектуальної власності України. Якщо не зупинити неадекватів з Мінекономіки, то граблі тріснуть по лобу ще раз і колапс дістане не тільки тих, хто претендує на авторську винагороду, а й усіх, хто створює нові товари та послуги в Україні.

Василь Красніков

Голова Всеукраїнської асоціації представників

у справі інтелектуальної власності

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube