MENU

Дитину не можна карати за помилки, люди вчаться на власних перемогах та успіхах – бізнесмен

661 0

Освіта

Так і хочеться висловитись: ось твоя помилка! Тому що очі постійно вишукують у всіх помилки – в текстах, словах, думках, діях. Пропорція приблизно така: на помилки ми зважаємо в 90% випадків, і лише в 10% кажемо: "Молодець! Ось де ти класно зробив-сказав-вийшло".

Проте, а чи взагалі можна вчити інакше, як не на помилках? Як їх виправляти та рухатися вперед? Ось уже і червоне чорнило скасували, й оцінки скасували, і програму розвантажили, аби діти не напружувалися і не нервували. А щастя й досі геть немає.

А тут ще ця клята приказка – на помилках вчаться. Ну, і що з цим удіяти? Відповідь на запитання про помилки – легка. Просто система освіти, на жаль, безнадійно відстала від усіх інших галузей, де вже давно вирішені аналогічні проблеми з помилками або взагалі вони не вважаються проблемами. Тож розгляньмо інші види діяльності й порівняємо аналоги.

Читайте також: Україна приєдналася до Декларації про безпеку шкіл – МОН

Архітектура. Ви бодай коли бачили архітектора, який би здав власний проєкт з першого подання, і за цим проєктом почали відразу споруджувати будинок? Чи за помилку його негайно звільняють або штрафують? Ні. Архітектору вказують на помилки, недопрацювання, на необхідність коригувань, виправлень і нових додаткових вимог. І в жодного архітектора не виникає образ, сліз і комплексів. Бере й виправляє. Причому багато-багато разів. І нічого в цьому нема надзвичайного. Зате потім будинок стане ошатним і стійким.

Ба навіть у стрибках в довжину дозволяють 6 спроб. Причому в залік враховуються не помилки та навіть не усереднений показник. А найкращий результат. Навіть коли при цьому було 5 помилкових стрибків.

Ви запитаєте – чому так відбувається? Тому що тільки у нещасної дитини вимагають здати його продукцію на відмінно з першого разу. Погрожуючи при цьому двійкою, покаранням, записом у щоденнику, скаргою до батьків або взагалі майбутнім "лузерством".

Читайте також: Без виснажливого графіка та нудних уроків – чому мій син навчався вдома

Висновок – за помилками не має проглядатися покарання. Для виправлення помилок належить надавати стільки спроб, скільки дитина захоче сама, доки їй не набридне їх виправляти. При цьому дехто з дітей щось виправляє і проказує – ставте, що хочете. А декотрі діти боротимуться до останку, до перфектного результату. Це теж показник, не тільки знань, а й волі, характеру.

Чому так? Тому що у дитини має з'явитися внутрішній стимул мінімізувати непотрібну працю або домогтися важливої для неї мети. Саме звідси виникатиме її "вміння вчитися", а не тотальна нервова концентрація на помилках. Адже люди вчаться не на помилках, а на власних перемогах та успіхах.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Володимир СПІВАКОВСЬКИЙ


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини