Ілюстративна світлина

Про 30%.

Чи то пак – про "культурну експансію в РФ" силами рожевих поні. Докладніше про цей "тренд" напишу окремо, коли буде час, а тут наразі тільки одна заввага: любі поні та єдинороги, перш ніж вирушати в РФ зі своїм прекрасним, сповненим любови-та-милосердя (істини-добра-краси, потрібне підкреслити) Культурним Продуктом, занотуйте собі, будь ласка, для пам'яті цифру – 30%.

Читайте також: А чи варто гнобити ВСЛ за продаж прав на книжки в Росію? Думка письменника

Ні, це не алюзія на "30 срібняків". Саме таку суму – 30% – становитиме податок (НДФЛ), що його ви, як іноземці-нерезиденти, які отримують дохід у РФ із продажу інтелектуальної власности, муситимете сплатити зі свого гонорару в бюджет РФ, згідно із законодавством РФ. Інших варіантів немає. І якщо ваш посередник (наприклад, видавництво чи аґенція, які продали в РФ права на ваш твір) із якихось причин вам цього не каже, це не значить, що вам цього не треба знати. Знайте.

І тоді не треба буде громадити тороси зайвих слів і захаращувати й так захаращений інформпростір. Просто, спитайте себе – чи готова/ий я, ім'ярек, задля того, щоб моя (наприклад) книжка вийшла в Росії, спонсорувати російську армію? "Так" чи "Ні"?

Бо це якраз той випадок, коли відповідь може бути тільки "так" або "ні": хоч за Євангелієм від Матвія, хоч за законами формальної логіки. І ніяких "ґдє-то посєрєдінє". (Кажу це як людина, яка вельми жваво була "експансіонувала" на російський видавничий ринок упродовж цілих 12 передвоєнних років, 2001–2013, – й у 2014-му мусила здати собі справу з того, що, виходить, і моя лепта, хай і мізерна, пішла на підготовку вбивць мого народу, і все, що я можу з цим зробити, – це сказати "never again/ ніколи знову"... Але моя "культурна експансія в Росію" все ж відбувалась до війни – а нині 2019-й, і куди підуть ваші 30%, ви, на відміну від мене в "нульових", знаєте вже абсолютно точно: вам простіше не вмазатись в один із найбільших злочинів проти людяности, який триває зараз на планеті.)

Читайте також: ВСЛ. Ніби рухаємося на Захід, а відірватися від совково-російського минулого ніяк не вдається – журналіст

Адже це дуже просто, справді, – чесно відповісти собі на питання: "Чи готова/ий я спонсорувати російську армію?"
Так чи ні?

І якщо ваша відповідь буде – "Так, готова/ий", – то потім майте відвагу ще чесно сказати це вголос. Нікого не дурячи, і самих себе в тому числі.

А решта все – від лукавого, як казав євангеліст.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube