До кінця року, незважаючи на всі побоювання та страхи, влада України змогла домовитися з МВФ про нову програму співпраці на 3 роки в розмірі $5,5 млрд. Програма ще не затверджена, і не пройшла всі інстанції, проте наскільки я розумію, залишилися технічні деталі, які з часом вирішать. Поточна домовленість з МВФ — непроста подія для України, це, можна сказати, фінальна точка для економічної кризи останніх років. Адже програма покриває 3 роки, і продовження співпраці з МВФ на триваліший термін, найімовірніше, вже не знадобиться. Через 3 роки державний борг країни вже не буде проблемою. Країна зможе спокійно позичати гроші на ринку за «нормальними» ставками.

Для фінансового становища країни, якщо так можна висловитися, настає чудовий час і після новин про МВФ почне працювати позитивний ефект доміно для всієї фінансової системи. На первинному аукціоні з ОВДП 10 грудня після позитивних новин щодо МВФ, дохідність за 4-річними облігаціями впала до 11,67% річних, з 12,4% тижнем раніше. І дохідність продовжить падати, вона впаде і до 8%, і, можливо, до 6% в наступні роки. Адже слідом за МВФ, провідні кредитні агентства світу підвищуватимуть кредитний рейтинг України. На цьому тлі інвестиції іноземців в ОВДП продовжуватимуть зростати і наступного року їхній обсяг запросто може перевищити і 200 млрд грн, а в дальшій перспективі ще більше.

Приплив грошей у країну приведе до подальшого зростання купівельної спроможності гривні й українців. З нормалізацією фінансової ситуації найближчими роками ставки за кредитами будуть падати, що неминуче призведе до зростання кредитування в країні, на чому економіка зростатиме. І варто розуміти, що ресурс із кредитування у країни просто величезний, оскільки зараз кредитування майже відсутнє.

У 2013 році зовнішній борг України, що включає і державний і приватний, становив $142 млрд, а до червня 2019 року він скоротився до $115 млрд. У наступні роки країна знову зможе нарощувати свій зовнішній борг і довести його знову до $142 млрд або ж іще вище. А позичені за кордоном гроші банки зможуть вливати в економіку шляхом кредиту.

Читайте також: Почему на самом деле к нам не идут инвесторы

Все буде добре, оскільки економіку України чекає цикл економічного зростання. І зараз ми перебуваємо лише на самому початку цього шляху. Але водночас майбутнє зростання не має запаморочити країну

Все буде добре, оскільки економіку України чекає цикл економічного зростання. І зараз ми перебуваємо лише на самому початку цього шляху. Але водночас майбутнє зростання не має запаморочити країну. Циклічне зростання економіки не має привести до помилкової думки, що реформи не потрібні і можна сидіти склавши руки.

У кризовий період всім було зрозуміло, що треба працювати і вдосконалюватися, а зростання економіки оманливе, він може приспати і привести до бездіяльності. Адже саме по собі номінальне зростання ВВП, яке чекає країну наступні кілька років, буде відображенням кон'єктури, що склалася, явищем майже закономірним в умовах макроекономічної стабільності після пожежі економічної кризи.

У період номінального зростання і гарної кон'єктури перед країною стоїть, можливо, навіть складніше завдання, ніж під час кризи. Як розпорядитися цим номінальним зростанням економіки і припливом грошей?

Багато хто небезпідставно побоюються аргентинського сценарію в Україні. Сценарій, коли на позитивній хвилі і припливі іноземних грошей, номінальний ВВП Аргентини зріс утричі. аргентинці навчилися «їсти» як розвинені країни, але працювати продовжували як країна, що розвивається. Номінальне зростання економіки Аргентини не трансформувалося в настільки ж значне зростання реальної економіки. Країна не провела інституційних реформ, у країні збереглася корупція та інші атрибути країни, що розвивається. Тому аргентинці не змогли утримати завойовані позиції і країну спіткав дефолт, від наслідків якого країна не може оговтатися вже понад 15 років.

У ринковій економіці немає Держплану як у СРСР, майже все будує приватний бізнес. Але приватний бізнес будуватиме реальний сектор тільки тоді, коли для цього буде створено умови. Якщо цих умов не буде, то гроші не трансформуються в заводи, а залишаться паперовим спекулятивним капіталом. І номінальне зростання економіки не трансформується в реальне. Країна просто щасливо «проїсть» гроші і через 10 років, умовно кажучи, будуть «ті ж граблі».

Читайте також: Как бизнесу привлечь инвесторов: готовность к риску vs украинские реалии

Скільки триватиме зростання економіки сказати складно, може 5 років, а може 10 років. Але суть у тому, що майбутні роки дадуть країні гроші, така буде кон'єктура і головне питання — це питання про те, на що країна їх витратить. На «стрази», красиві авто або на заводи та інфраструктуру? Чи навчиться країна працювати, як розвинені країни? До того ж у питанні працювати мова ж не йде про кількість витраченого поту, йдеться про основні фонди. Можна як у країнах, що розвиваються, витратити 100 літрів поту на обладнанні вартістю $10 000 і отримати $10 000 доходу, а можна працювати як у розвинених країнах, витратити 10 літрів поту на обладнання вартістю $100 тис. і отримати $100 тис. доходу.

В аналогії з Аргентиною, номінальний ВВП України за 5−10 років може зрости з $160 млрд до $400 млрд. Але чи створить країна базис реальної економіки для такого номінального ВВП — це на сьогодні головне питання.

Не потрібно боятися кризи, потрібно думати про те, як йти вперед і не просто вперед, а як робити це якісно. Те, що робитиме влада країни сьогодні, позначиться на країні в майбутньому. Матиме країна у 2028−2030 році баланс між споживанням і виробництвом чи ні, трансформується вона чи ні.

Що стосується впливу світової економіки на економіку України, то в цьому питанні Україна не так сильно залежна від зовнішніх сил, як може здатися. Світ сьогодні загруз у боргах і в цьому полягає головна проблема світової економіки. В української економіки зовсім інша ситуація, в питанні кредитування ми стоїмо на попелі, де все вже згоріло і на цьому попелі все тільки починає рости, для того щоб наші борги знову почали горіти, спочатку потрібно буде пережити новий кредитний бум.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube