"Російська карта" Нетаньяху. Навіщо перед виборами в Ізраїлі "король Бібі" вирішив подружитися з Путіним і Трампом
2 березня 2020 року в Ізраїлі повинні відбутися вибори до місцевого парламенту – Кнесету.
На прохання Радіо НВ журналіст Леонід Канфер, що живе в цій країні, розповів, як до цієї дати готується прем'єр-міністр Біньямін Нетаньяху, пише НВ.
У правлячої партії Бібі Нетаньяху Лікуд немає парламентської більшості, і він ніяк не міг домогтися формування коаліції. Оскільки коаліції немає, доводиться заходити на друге-третє коло з тим, щоб спробувати це зробити, але кожен раз йому це дається все великими жертвами.
Читайте також: Нетаньяху отозвал запрос на предоставление ему парламентского иммунитета
В ізраїльській політиці несподіванок дійсно чимало, найголовніша з них, – що найбільший важкоатлет, Бібі Нетаньяху, король піару, зараз фактично втрачає очки.
І перед ним стоїть дуже простий вибір: або він залишається прем'єр-міністром, або з великою часткою ймовірності сідає за грати за кількома кримінальними справами.
У Нетаньяху становище таке, що зараз він намагається підібрати всі голоси, чиї тільки можливі: і справа, і зліва, зокрема й на "російській вулиці".
Не випадково, що саме в цю передвиборчу каденцію заявлений мирний план Трампа; були ці 75 років, які тут, в Ізраїлі, називають не пам’ятною датою Голокосту, а не інакше як "фестиваль Голокосту", пов’язаний з Путіним.
Це все – частина плану, частина передвиборної кампанії Нетаньяху, і вона має відношення до конкретних інтересів конкретного політичного лідера, але йде абсолютно врозріз з інтересами самого Ізраїлю.
Якщо говорити конкретно про план Трампа, він пропонує просту річ: зафіксувати той стан речей, що склався, починаючи з 1967 року, і офіційно узаконити ті території, які відомі як Палестинська держава.
Але зрозуміло, що палестинці на цю тему навіть розмовляти не стали, і, оскільки немає другої сторони діалогу, план Трампа – це просто план Трампа і більше поки що нічого.
Крім цього, Нетаньяху вперше "грає на чужому полі". Взагалі-то, "російська карта" його завжди не дуже-то цікавила. Є політична партія Наш дім Ізраїль, яка і є уособленням "російської вулиці".
Сам Нетаньяху належить до правого крила – капіталістів, – йому завжди протистояли якісь соціалісти, ліві. Але на цей раз Нетаньяху вирішив, що йому потрібні всі голоси і "російська вулиця" для нього теж важлива.
Він вважає, що російськомовна "вулиця" тут, в Ізраїлі, – це прихильники сильної, жорсткої руки, і всі вони є прихильниками Путіна.
Тому, "якщо вони люблять Путіна, нехай вони люблять і його". Я їздив по всьому Ізраїлю та бачив білборди, де Бібі разом з Путіним тиснуть один одному руки. Але це лише маленька частина всього.
Друга частина – це, звичайно, історія з "фестивалем Голокосту", як це тут називають, коли наближений до Путіна олігарх фактично став спонсором цього заходу – пам’ятних заходів до 75-річчя Голокосту.
Туди привезли матеріали, які спотворюють історичну правду і говорять про те, що нібито Польща і Фінляндія самі розв’язали Другу світову війну, а зовсім не Німеччина і Радянський Союз.
І Яд Вашему, всесвітньо відомому науковому музею, довелося вибачатися і визнавати, що дійсно, показані на цьому заході матеріали спотворюють історичну правду. І Путін, звичайно, був головним його спікером.
Довелося пожертвувати присутністю президента Польщі, який сказав, що не буде приїжджати на захід, якщо йому не дадуть слово у відповідь, оскільки напередодні Путін фактично звинуватив Польщу в тому, що саме вона розв’язала Другу світову війну.
Був інцидент і з Володимиром Зеленським, який теж спочатку просив слово і ставив це як умову своєї присутності на заході, а йому відмовили (проте, залишили запрошення).
Це був тріумф Путіна. Бібі Нетаньяху демонстрував до нього дружні почуття. В цілому вони дуже часто між собою спілкуються, цьому є ще більш серйозні причини: сьогодні Нетаньяху ставиться до Путіна як до "смотрящего" за поганими хлопцями (Хамасом, Хезболлою тощо).
Путін – людина, яка грає фактично ключову роль в сирійському конфлікті.
Насправді, є ще одна історія (напевно, найпринизливіша для Ізраїлю) – це звільнення Наами Іссахар, фактично заручниці, яку в Росії засудили за шість грамів гашишу на 7,5 років. Нереальні терміни.
По суті, вона стала гарною вдалою передвиборною картою в історії з Нетаньяху. Тому що всі знають, що ізраїльтяни за одного свого можуть віддати тисячу – і звичайно, Ізраїль дуже співчував Іссахар, дівчині, яку засудили фактично ні за що.
І Бібі Нетаньяху "впрягся" в її звільнення, "героїчно звільнив" (зрозуміло, що домовившись про це з Путіним). Була піар-акція, коли президентський літак (для ізраїльтян це, звичайно, нонсенс) полетів по неї, привіз, тут її урочисто зустрічали – це був чистої води піар, розрахований на те, що зараз все оцінять, як зв’язки з Путіним допомагають Ізраїлю.
Крім того, зараз Ізраїль об'єктивно грає роль містка між Росією і США, роль коридору комунікації, тому що багато прямих зв’язків між цими країнами вже заморожені.
Бібі Нетаньяху намагається активно маневрувати між США і Росією, показуючи зокрема всім ізраїльтянам – "Бачите, який я незамінний? Бачите, які у мене контакти? Зараз без мене тут все завалиться".
Це зіграло проти нього – за всіма опитуваннями він програє, і з великою часткою ймовірності на початку березня в Ізраїлі буде інший прем'єр. Найімовірніше, це буде головний суперник Нетаньяху – Бені Ганц, колишній начальник Генерального штабу Ізраїлю.
Читайте також: Нетаньяху предъявили обвинения в коррупции
Він більше соціаліст, більш лівий, як тут кажуть, але це зовсім не та ставка, яку зробив Путін (вВін якраз ставить на Нетаньяху).
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки