MENU

Самотні та щасливі. Чому не мати пари – це нормально

1001 0

Психологія

Ще донедавна більшість людей одружувалися молодими, і тільки смерть могла їх розлучити. Тоді вибір жити без пари асоціювався з чимось маргінальним та протиприродним, а неможливість створити родину вважалася справжнім нещастям.

Практично з народження майже кожна людина отримувала настанову на те, що жити самій – дивно, неправильно, небезпечно, пише Юта Коргун у блозі для НВ Style.

Наразі самотність набуває зовсім інших сенсів, ніж 50 або 60 років тому. Кількість самотніх людей в усьому світі стрімко зростає – з 153 мільйонів 1996 року до 277 мільйонів 2011 року – зростання відбулося приблизно на 80% за 15 років.

Багато з цих людей свідомо йде у вільне плавання – відмовляється від стосунків та шлюбу, живе і навіть подорожує наодинці. Хтось у такий спосіб відновлюється від попередніх травм, а для когось це – усвідомлений вибір.

Відчуття самотності – це більше, ніж просто бажання не бути в компанії або небажання комунікувати з іншою людиною. Це емоційний стан, супроводжений відособленістю, від'єднанням або відчуженням від інших людей, унаслідок чого важко або навіть неможливо мати будь-який значимий міжособистісний зв’язок. Життя на самоті чи усамітнення – це, перш за все, соціальний факт ("я один/одна") та особистий вибір людини.

"Багато людей зважилися на цей соціальний експеримент тому, що в їхньому уявленні таке життя відповідає ключовим цінностям сучасності – індивідуальній свободі, особистому контролю і прагненню до самореалізації, тобто цінностям, які є важливими і визначальними багатьом з підліткового віку. Життя на самоті дає можливість робити те, що ми хочемо, коли ми цього хочемо і на умовах, які ми самі встановлюємо", – пояснює у своїй книзі Життя соло. Нова соціальна реальність доктор філософії Нью-Йоркського університету Ерік Кляйненберг.

Читайте також: Боитесь совершить ошибку? Используйте это

Важливо розуміти, що усвідомлена самотність не є аскезою чи викликом суспільству.

Люди обирають усамітнення – на певний час або назавжди відмовляючись від стосунків – через безліч різних обставин, а "життя соло" не означає повної ізоляції. Дослідження показують, що в більшості самотніх людей життя більш насичене, ніж у їхніх одружених знайомих. Перш за все, це пов’язано з тим, що новий спосіб життя є вибором на користь здорового егоїзму, а також часу, присвяченого собі та самопізнанню.

У цьому випадку усвідомлена самотність та відсутність стосунків допомагає розібратися в собі, позбутися комплексів, негативних установок і внутрішніх протиріч для того, щоб зробити крок вперед, назустріч істинній любові. Так формується характер, особистість, сила волі, звичка покладатися тільки на себе.

Проте якщо ви відчуваєте, що відчуття самотності затягнулося чи ви не в змозі контролювати цей стан – це може бути ознакою серйознішої психологічної проблеми. У такому разі варто звернутися за консультацією до психотерапевта.

Кохання і самотність

Вважається, що людина без пари обов’язково повинна бути нещасною. Це стереотип, згідно з яким стосунки – це невід'ємна частина нашого життя, а люди за своєю природою – соціальні істоти.

Люди ідеалізують любов, вважають її панацеєю від усіх проблем і негараздів. Проте, така ідеалізація немає нічого спільного з реальністю. Ідеальних стосунків не існує, як і ідеальних людей.

Як зрозуміти, чи ви готові до стосунків, чи вони не потрібні вам узагалі? Хорошою формулою перевірити є така: "Я можу без тебе жити добре і дбати про себе, але з тобою мені краще, тому я обираю бути з тобою".

Багато людей, які бояться бути самотніми, готові на все, аби цього уникнути. Мовляв, "я перебуваю в стосунках, то це краще, ніж бути самотньою людиною". Як наслідок, якість стосунків відходить на другий план. Стосунки, які не мають міцної основи з любові та поваги, а засновані лише на тому, щоб заповнити порожнечу або позбавитися страху самотності, приречені на проблеми.

Якщо вам цікаво, закохані ви чи просто боїтеся самотності, поставте собі наступні питання.

Чи був би ваш партнер/партнерка ідеальним (ною), якби ви могли просто "виправити" кілька речей? Якщо ви виявите, що постійно намагаєтеся "виправити" свого партнера, щоб зробити його таким, яким ви хочете, є тривожним дзвіночком. Установка зробити людину кимось, ким вона не є, не спрацьовує. Ви не можете взяти когось і перетворити на ідеального.

Чи викликає у вас дискомфорт ідея повертатися додому у порожній будинок? Іноді люди вважають за краще спілкуватися хоча би з кимось, щоб не почуватися самотніми. Ідея залишатися в стосунках заради товариських взаємин може спрацювати, якщо цього хочуть обидва партнери та отримують від цього задоволення. Але якщо єдина причина вашої потреби стосунків – це уникати самотності, ви не будете чесними відносно себе або свого партнера.

Чи є найкращою частиною ваших стосунків те, що хтось інший робить половину роботи? Коли ви побудували життя разом і у вас є сім'я, іноді перспективи робити щось самостійно можуть пригнічувати. Може здатися, що це забагато для однієї людини. Але потреба в додатковому наборі рук не є правильною основою для міцних і здорових стосунків. Те, що ви не хочете робити щось самотужки, не означає, що ви на це не здатні.

Ви відчуваєте, що повинні приховувати речі або частини свого тіла від свого партнера? Якщо є речі, які вам потрібно приховати, або речі, якими ви не можете поділитися зі своїм партнером, це – поганий знак. Коли ви любите когось, ви не повинні боятися ділитися речами або боятися що вас ніколи не зрозуміють. Це не означає, що ви мусите ділитися кожною дрібницею. Це означає, що вам має бути зручно розповідати про щось і до цього ставитимуться з повагою.

Ви проводите час разом тільки тоді, коли це необхідно? Якщо ви проводите час разом тільки тоді, коли немає нічого кращого, ви, ймовірно, не так пов’язані, як пара. Незважаючи на те, що добре мати друзів, які не пов’язані з вашими стосунками й інтересами, у вас повинно бути спільне бажання регулярно проводити час з вашим партнером.

Перспектива почати все спочатку звучить захопливо, але це не те, з чим ви можете впоратися? Всі стосунки проходять через злети й падіння. Навіть у стосунках з сильним любовним підґрунтям нерідко з’являються думки про відхід. Якщо ви весь час мрієте про розлучення або можливості нових стосунків, то, безумовно, є питання, які необхідно вирішити незалежно від того, маєте ви міцну основу для ваших стосунків чи ні. Але якщо єдине, що заважає вам це реалізувати, – страх самотності, то у ваших стосунків є великі проблеми.

Якщо щось із зазначених пунктів звучить знайомо, можливо, ви більше зосереджені на тому, аби уникнути самотності, ніж створити теплі, засновані на довірі стосунки.

"Коли ти вже когось знайдеш?"

Навіть у сучасному – прогресивному – світі статус "самотньої людини" тісно пов’язаний з цілим набором стереотипів на кшталт: "один/одна – отже, нікому не підійшов/ла, отже, має поганий характер"; "він холостяк не просто так, є в ньому щось, що відштовхує"; "вона ж розлучена, кому вона потрібна" тощо.

Людину без пари швидше за все сприйматимуть як самозакохану та незрілу, як ту, що гірше комунікує з іншими.

Якщо людина усвідомлено обирає самотність, то вважається, що вона страждає. У соціумі є чітке уявлення про те, що бути одному – погано.

Читайте також: Интроверты и экстраверты. Как строить отношения с людьми разных психотипов – секреты психолога

Друзі та родичі одинаків нерідко турбуються і бажають якнайшвидше знайти "другу половинку". Протистояти лекціям родичів на кшталт "а ми у цьому віці вже були одружені, ми вже дітей мали" буває не просто.

Насправді, ті одинаки, для кого усамітнення – особистий вибір, не є аутсайдерами і не страждають. З точки зору психології, той, кому не нудно з самим собою, є цілісною особистістю, не схильною до руйнівної співзалежності. Кляйненберг пояснює: "Важливий не той факт, що людина живе одна, а той, чи відчуває вона себе самотньою".

Тиск з боку батьків і близького оточення часом штовхає на вчинки, про які ми потім шкодуємо. Прикладом може бути створення сім'ї не через сформоване бажання будувати підтримуючи стосунки, а щоб догодити родичам чи через уявлення, що бути одному "погано" і "страшно".

Якщо ви відчуваєте, що поки психологічно не готові до стосунків чи сімейного життя, не варто вступати в них лише через тиск або примус від рідних. Це не зробить щасливим ані вас, ані партнера/партнерку.

Спробуйте пояснити, що ваша самотність – це не результат того, що ви "якісь не такі, як треба" (а дуже часто цю "прекрасну" думку нам вселяють найближчі люди – батьки), а що це – ваш усвідомлений вибір.

Щасливі люди йдуть за своїми бажаннями – чи то шлюб, чи самотнє життя. Ніщо з цього не є кращим або гіршим, адже універсального рецепту щастя не існує.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Юта КОРГУН


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі



Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини