Ілюстративна світлина

За останніми даними на тестування, як перший етап сертифікації вчителів початкової школи, з'явилося 1552 учасників. Що менше від загальної кількості зареєстрованих. І на 448 осіб менше від очікуваних 2000 учасників сертифікації у 2020 році.

На мою думку, це свідчить про таке:

1. Всенародно-учительської підтримки ідеї добровільної сертифікації немає. Навіть обіцяні 20% до зарплати тим, хто успішно пройшов сертифікацію, захопленню ідеєю сертифікації не сприяли.

2. Запропонований механізм сертифікації не знайшов позитивної підтримки. І найголовніша причина цього та, що оцей механізм орієнтований на перевірку того, як учитель працює, а не на те, яких результатів він досягає.

Читайте також: МОН запускає онлайн-курси з підготовки до ЗНО

3. Кожен із трьох етапів сертифікації є швидше абсурдним, ніж оптимальним і доцільним. Абсурдність тестування в тому, що воно перевіряє якісь знання, а не рівень сформованості педагого-психологічних компетентностей.

Абсурдність самооцінювання в тому, що запропонований алгоритм не розкриває творчий потенціал вчителя.

Абсурдність вивчення практичного досвіду в тому, що оцінка вчителя після такого вивчення здійснюється за суб'єктивними критеріями оцінювача-експерта на основі нетривалого спостереження за роботою педагога, насамперед, шляхом відвідування уроків, які за своєю природою є отими ганебними "відкритими" уроками, котрі давно засуджені педагогічною громадськістю.

4. Власне ідея про добровільність сертифікації була помилковою від початку. Про що, між іншим, я та мої колеги застерігали не раз.

Читайте також: Карантин у школах і садках. Як організувати навчальний процес вдома

І три висновки.

1. Хотіли, як краще, а вийшло – як завжди. Маємо великий ризик на довгі роки зганьбити, в принципі, добру ідею сертифікації.

2. Потрібно визнати, що чинний концепт учительської сертифікації є недосконалим і потребує ґрунтовного удосконалення. Я свідомо не вживаю поняття "реформування", щоб не було смішно, коли дуже сумно.

3. Потрібно оприлюднити прізвища авторів цього концепту учительської сертифікації. Не тих, хто затверджував Положення про неї, а тих, хто його готував... Та попросити авторів, як кажуть в народі, "геть з пляжу". Й ніколи не залучати їх до підготовки подібних документів. Навіть, якщо це державні експерти МОН. Й негайно шукати тих, хто зможе щось в цій справі змінити. Щоб не втратити її геть.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube