Правда та співпраця з одного боку; брехня й егоїзм – із другого. Що ж здолає коронавірус? Із такої позиції ставки робити легко. Патогени не слухають пропаганди, пише для "Тижня" Едвард Лукас

Їм невідоме поняття "державні кордони". Єдиний спосіб їх побороти – наука й соціальна організація. Це означає, що чиновники мусять говорити правду громадськості, заохочуючи людей до відповідальної поведінки та комунікації між інституціями.

У короткочасній перспективі "поганці" мають перевагу. Страшні історії про Covid-19 ширяться в соціальних мережах так само, як і інші види дезінформації та фейків. Цинічні публічні особи можуть скористатися епідемією, щоб заробити собі політичних балів, звинувачуючи попередників або демонізуючи аутсайдерів. Процвітатимуть теорії змови, та й кар’єри деяких людей.

Читайте також: Держава потрібна нам усім, щоб вижити. Вихід, як завжди, один

Проте не у довгочасній перспективі. Можна збирати "лайки" й "поширення" онлайн. Можна сіяти паніку, збирати натовп у реальному світі. Та ніщо із цього не забезпечить досліджень, карантинів і лікування, що справді потрібні, коли спалахне вірус. Це також не допомагає давати раду фінансовим наслідкам епідемії як для людей (втрата роботи, підвищення цін), так і для економіки загалом (втрата продуктивності, збої в постачаннях). На відміну від світу соціальних мереж, де панує блеф та інсинуації, ці проблеми реальні. Вони вимагають реальних рішень.

Отже, попри страждання й безлад, епідемія може мати й деякі плюси. Відстоюватимуть колективну оборону проти хвороби, так само, як колективну оборону проти інших загроз. Якщо мобілізувати сили для безпеки в боротьбі із пандемією, вони будуть мобілізовані і для безпеки в боротьбі з Росією Володимира Путіна. Солідарність перед посталим викликом, вміння ділитися інформацією та розподіляти тягар допомагають подолати цю загрозу.

Ще один важливий чинник – інституції. Охорона здоров’я суспільства – це добробут суспільства. На це варто витрачати державні кошти. Те саме стосується оборони й безпеки. Злагодженість соціуму, що допомагає таким країнам як Фінляндія зберігати стійкість перед гібридною загрозою від ворожих держав, сприяє і тамтешньому опорові вірусам-мутантам із іншого кінця світу. Зразковим є реагування Тайваню на спалах хвороби. А от брехню, мстивість, параною та деспотичну владу в іншій, комуністичній, китайській республіці на материку таким не назвеш. Це корисний урок. Спалах вірусу – це випробування для нашої цивілізації.

Читайте також: Найкращі ліки проти епідемії: як соціальна відповідальність зупинила чуму

Однак наступні кілька місяців будуть нелегкими для атлантистів. Бюджети країн зазнають тиску внаслідок падіння економік. Закликати до збільшення витрат на оборону буде особливо складно, коли на рахунку кожна копійка, щоби підтримати державні служби та послабити вплив епідемії. Найвразливішими будуть військові навчання: навіщо відправляти тисячі людей хтозна-куди для поширення інфекції? Громадськість і політики волітимуть зосередитися на нагальних загрозах для охорони здоров’я, а не на довгочасних загрозах для безпеки.

Реагувати на це слід передусім тим, що нагадати всім про переваги колективної оборони. Ми можемо скористатися риторикою та поняттями національної безпеки у сфері охорони здоров’я суспільства. Протидіючи цій і майбутнім епідеміям, ми маємо подбати про чітку структуру командування, плани екстрених заходів, спецпідрозділи, логістику та передові сили. Нам потрібна міжнародна співпраця, ми мусимо позбутися анахроністського розколу між ЄС і країнами, що не входять до його складу, між НАТО й ненатовськими країнами. Слід сприймати коронавірус як реальну перевірку на стресостійкість наших суспільств, економік і систем влади. Я підозрюю, що країни, які вже виявили стійкість до російських гібридних загроз, як-от Україна та країни Балтії, впораються з епідемією найкраще.

Одне можна сказати напевно: гасла на зразок "Америка понад усе" чи "Стратегічна автономія" лунаюуть тепер недоречно, ба навіть безглуздо. Наші вороги – чи то мікро-, чи то макроскопічні – реагують на дії, а не на слова. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube