Філософ Андрій Баумейстер вважає, що критикувати його тезу про "кризу демократії" – це демонструвати брак мислення. Це "стоп мислення", як він каже.

Андрію, це зовсім не так. Звісно, ми маємо критикувати і демократію, і лібералізм, і "Захід". Бо ця критика – і є частиною демократії, лібералізму й "Заходу". Демократія відрізняється від інших тим, що за своєю суттю включає в себе постійну рефлексію щодо своїх засад. Постійну критику самої себе. Це як здорова особистість, яка вміє критикувати саму себе.

Читайте також: Перед демократією постають виклики серйозних випробувань

Але важливо, які цінності стоять за тезою про "кризу демократії". Що пропонують їй навзамін.

У сучасному світі є чітке протистояння: демократії, яка є в перманентній "кризі" – і нового авторитаризму, який ніколи не є у кризі, бо: а) дуже ефективний у своїй злочинності; б) ніколи не здатен відрефлексувати свою кризу.

Якщо ми критикуємо демократію, але не ставимо під сумнів цінності свободи, множинності, гідності, критичності тощо – тоді я нормально ставлюся до цієї критики. Одначе тоді ми маємо ставити акцент на цих незмінних цінностях, а не на мемі про кризу.

Читайте також: В Україні вирує потрійна криза. Виживання залежить від конкретних рішучих дій

Але ж тоді ми також відповідально маємо казати: так, ми критикуємо демократію, але залишаємося її прибічниками та її захисниками.

Бо навіть хвора демократія для нас важливіша, ніж здоровий авторитаризм. І свобода у "кризі" для нас важливіша, ніж тюрма без "кризи".

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube