У наших людей дивне ставлення до природи. Покидати пластикові пляшки в ямці. Кинути склотару у вогнище. Залишити величезні коробки від Нової пошти на березі річки після вечірки.

Думаю, причина в тому, що наші люди продовжують вважати себе слабкими. Слабкими відносно природи. Мовляв, природа сильніша, все стерпить. Зможе ввібрати в себе, як вбирає наш піт, сльози та екскременти. Зможе пригорнути до себе, перетравити, переробити, подрібнити, розчинити, перетворити на чисту цілющу воду.

Читайте також: Дев'ять простих кроків на шляху ековідповідальної людини від української телеведучої

Але ж це не так. Ми давно не слабкі стосовно природи - це природа слабка стосовно нас. І це логічно: наша споживацька цивілізація будується на припущенні (воно народилося десь у 15-16 столітті), що природу треба завойовувати і підкорювати. І ми, homo sapiens, завоювали та підкорили. І створили артефакти, які давно вийшли за межі природних циклів. І які цілком можуть природу не тільки підкорити, а й вбити.

Читайте також: Ліс у смартфоні: як незаконні рубки стають законними

Як би нам позбутися думки, що ми завжди слабші? Щодо природи, світу, самих себе? Бо ті, хто вважає себе слабким - завжди безвідповідальний. Він / вона вважає, що вирішує і зробить хтось інший. Але це давно не так. І природа не перетравить наших пластикових пляшок. Вона тендітна і беззахисна. Як дитина.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube