Щотижня кожен шостий дорослий і кожна п’ята дитина відчувають проблеми, пов’язані з ментальним здоров’ям, згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я. А в кожного дев’ятого жителя районів, де відбуваються збройні конфлікти, виникає помірний або важкий психічний розлад. 

На жаль, через стереотипи та упередження людина нерідко звертається по допомогу, аж поки ситуація не стане екстримальною. І людина більше не зможе справлятися з нею самостійно. 

Похід до психіатра – це те, що надзвичайно важливо для психічного та емоційного здоров’я. І чим скоріше ви відвідаєте цього фахівця, тим краще. Пам’ятайте, що відчуття неспокою та хвилювання щодо зустрічі з психіатром – це нормально. Головне – не дозволяти цьому страху стати на заваді отримання допомоги та лікування, яких ви можете потребувати.  

У цьому випуску разом із психіатром Андрієм Самойленком ми розбиралися в тому, як підготуватися до консультації та що під час неї відбуватиметься. 

Хто такі психіатри та чим вони займаються

Психіатрія – це медична галузь, яка вивчає психологічні стани людини за допомогою медичних засобів і розглядає психічні розлади як загальні хвороби тіла, котрі можна вивчати, коригувати й лікувати з використанням медикаментів (як і будь-яке інше захворювання). 

Основний метод лікування, що застосовується сьогодні в межах психіатрії, – це медикаментозне лікування. А область фармакології, призначена спеціально для створення ліків від психічних розладів, має назву психофармакологія.

Психіатр – це лікар з вищою медичною освітою, який отримав спеціальну підготовку з психіатрії та володіє методами діагностики, лікування, профілактики та експертизи психічних розладів. 

Психіатр має знання про біохімічні та органічні особливості будови й роботи нервової системи та мозку, закономірності виникнення та розвитку психічних розладів, особливості діагностики та лікування різних хворобливих станів психіки.

Читайте також: "Аутизм – не проблема, якщо знати, що з ним робити" – блог мами особливої дитини

Саме психіатр має знання й досвід для діагностування психічного розладу або ж його спростування. І лише психіатр може призначати медичні препарати для лікування й корекції психічних розладів. 

У сфері компетенції психіатра – корекція та лікування важких депресивних станів, неврозів, порушення мислення тощо. Стани психічного здоров’я, які може діагностувати й вилікувати психіатр, охоплюють:

– тривожність,

– фобії,

– обсесивно-компульсивний розлад (ОКР),

– посттравматичний стресовий розлад (ПТСР),

– розлади особистості,

– шизофренію і параною,

– депресію і біполярні розлади,

– деменцію і хворобу Альцгеймера,

– розлади харчової поведінки, як-от анорексію та булімію,

– порушення сну, зокрема безсоння,

– залежності тощо.

Також психіатр у тандемі з наркологом займається лікуванням алко- і наркозалежностей. Методи можуть бути дуже різними: це й медикаментозне лікування, і фізіопроцедури, і спеціальні психотерапевтичні техніки.

Прийом психіатра. Коли він необхідний 

Чи не кожній людині відомі симптоми, з якими якнайшвидше варто звертатися до психіатра, — це галюцинації, марення, суїцидальні думки тощо. Але ознаками психічного розладу можуть бути й менш очевидні проблеми.  

Читайте також: "Я буду поруч" – як підтримати людину з депресією та не вигоріти

Наприклад, людина може почуватися нещасною чи надзвичайно щасливою непропорційно до подій або, навпаки, не мати жодних відповідних почуттів. Або ж у людини можуть порушуватися логічний ланцюжок думок, проявлятися вкрай позитивні або безмірно негативні судження про інших і про самого себе. Також може втрачатися здатність критичної оцінки.

Саме ж поняття «психічний розлад» охоплює широкий діапазон порушень. Це стани мозку, які впливають на мислення, емоції та поведінку. Мозок і спосіб його функціонування зазнають змін. Так само, як діабет є порушенням роботи підшлункової залози, психічні розлади — це умови, які часто призводять до зниження здатності впоратися з типовими життєвими ситуаціями. 

У кожної людини розлади можуть бути спричинені різними факторами. У когось це — внаслідок психологічних причин (надмірний стрес, пережите насильство, емоційні навантаження тощо), а у когось — через біохімічні порушення в роботі мозку. 

«Між здоров’ям та розладом може бути багато проміжних станів. Трапляється й таке, що порушення роботи мозку і психологічні проблеми проявляються одночасно», — пояснює Андрій Самойленко. 

Часто навіть лікарі не можуть сказати, що є первинним, коли порушення роботи мозку та психологічні проблеми з’являються водночас. Не зовсім коректно поділяти симптоми на ті, якими займаються окремо психіатри або окремо психотерапевти.

Психотерапія — це лікування психічних розладів психологічними методами. Соматичні захворювання неможливо лікувати психотерапією. Психіатр лікує медикаментозними методами, проте за потреби він призначить психотерапію. 

Андрій Самойленко зауважує, що на окремих стадіях психічного розладу спілкування з психотерапевтом може бути не тільки даремним, а навіть шкідливим: 

«Не розуміючи, що без медикаментів часто неможливо впоратися, людина йде до психолога чи психотерапевта, який не має права виписувати медикаменти. Вона намагається лікувати словом те, що словом вилікувати неможливо». 

Психотерапевт може допомогти, проте для цього йому потрібно більше часу, ніж людина може мати у своїх резервах. Андрій Самойленко пояснює, що, наприклад, депресивний розлад потребує негайного реагування та призначення антидепресантів «тут і зараз». Так, психотерапія допомагатиме, але поки йтимуть сеанси, людина може витратити внутрішні ресурси й дійти до думки, що суїцид — єдиний вихід з цієї ситуації.

"Варто звертатися до людини, яка в цьому кваліфікована. Якщо ви прийдете до психотерапевта, який справді знає свою справу, але не має медичної освіти, він побачить складність і в будь-якому разі спрямує до фахівця, який би допоміг медикаментозно", – додає психіатр.

Серед ознак, які можуть вказувати на зміни у психічному здоров’ї чи на психічні порушення, можна виділити:

– Знижений настрій або апатичні стани без зовнішніх причин, які тривають більше двох тижнів. Відчуття, що життя стало сірим та втратило сенс. Звичайні речі доводиться робити, неначе з примусу (труднощі зі щоденною гігієною, вживанням їжі, виконанням постійних робочих завдань тощо).

– Різке зниження мисленнєвих здібностей, неуважність, порушення концентрації та проблеми з пам’яттю. Зміни в робочій або навчальній продуктивності.

– Тривале безсоння або, навпаки, постійна сонливість, незалежно від розпорядку дня.  

– Відсутність апетиту або, навпаки, нерозбірливе поїдання їжі.

– Постійна внутрішня напруга або роздратованість. Відчуття тривоги, яке не має підґрунтя ("зараз щось має трапитися").

– Звичайні ситуації, що почали здаватися нестерпними (похід до магазину, спілкування з людьми, гучна музика, поїздки у транспорті тощо).

– Регулярне вживання психоактивних речовин – коли людина не відчуває себе щасливою без наркотиків або алкоголю.

– Виникнення некерованих станів (потік сліз, який неможливо спинити, страх спілкування з людьми, паніка, агресія тощо).

У тих випадках, коли певні стани тривають довше, ніж два тижні, – варто звернутися за консультацією до фахівця.

Можливо, ви підозрюєте в себе розлад. Тоді ви можете самостійно звернутися до психіатра, поговорити про це зі своїм сімейним лікарем або відвідати психотерапевта з медичною освітою й досвідом роботи у психіатричних установах. Проте не варто одразу ж "приміряти" на себе цей перелік симптомів і шукати збіги. Зазвичай, якщо ви почуваєтеся добре і у вас немає відчуття, що щось іде не так, все і справді гаразд. 

У тих випадках, якщо ви відчуваєте, що не можете впоратися із симптомами самостійно або якщо сеанси психотерапії (якщо ви відвідуєте психотерапевта чи психолога) не допомагають позбутися деструктивного для вас стану або навіть посилюють його – одразу ж відвідайте психіатра.

І хоча самостійне рішення відвідати психіатра може датися нелегко, це є сміливим та важливим кроком. Ви розумієте те, що вам необхідна допомога. І це нормально, тому що ви не самотні в цій ситуації – лікарі можуть допомогти у важкі періоди.  

Що відбуватиметься під час прийому 

Неможливо точно передбачити, як відбуватимуться сеанси у психіатрів, бо кожен з них може мати різні підходи до роботи.

"У всьому світі є поняття “психіатричне інтерв’ю”. У нас такого поняття немає, є просто консультація. Світова практика передбачає патентовані психіатричні інтерв’ю, кількість та перелік запитань, які має поставити психіатр і отримати на них відповідь для того, аби своєчасно оцінити стан хворого. І розуміючи, що це за питання, людина може спокійно йти до психіатра і не мати відчуття небезпеки", – розповідає Андрій.  

Перше відвідування психіатра зазвичай ґрунтується на первинній оцінці, коли ваш лікар хоче дізнатися вас і зрозуміти ті труднощі, з якими ви стикаєтеся. Огляд відбувається тільки на прохання та/або за усвідомленою письмовою згодою людини, яка досягла 14 років.  

Психіатричний огляд проводять, аби з’ясувати наявність чи відсутність у людини психічного розладу, потребу в наданні їй психіатричної допомоги, а також аби вирішити, яку саме допомогу та в який спосіб її потрібно надавати.

Спочатку психіатр представить себе, а потім запросить вас сісти. Він запитуватиме про проблеми, які спонукали вас прийти на консультацію. Лікар також буде питати про ваші симптоми й про те, як ви з ними справляєтеся.

Читайте також: Девять опасных признаков: что отличает депрессию от хандры и печали

Психіатр, швидше за все, попросить розповісти про історію фізичних і психічних захворювань у вашій родині, а також про те, які ліки ви наразі вживаєте. 

"Також лікар питатиме, як людина знімає стрес, наприклад, чи вживає вона алкоголь, наркотики, як це впливає на самоконтроль. Психіатр може питати про віросповідання (якщо людина сповідує певну релігію — прим.ред.), теологічні системи, розуміння себе й навколишнього світу в різних його проявах", – пояснює психіатр. 

Після того, як ваш психіатр поставив всі необхідні питання, він повинен скласти з вами подальший план. Вам можуть порекомендувати додатково звернутися до іншого фахівця або пройти деякі лабораторні аналізи. 

Ймовірно, що лікар призначить наступний візит, аби обговорити, як втілюється план лікування і чи покращився ваш стан. Кількість відвідувань психіатра та тривалість кожного прийому залежатимуть від обставин вашого здоров’я. 

Не бійтеся і ставте стільки питань, скільки вам потрібно. Уточнюйте про речі, які ви не розумієте, про ліки, які вам прописали, або про тип терапії, якій ви маєте слідувати. Ваш психіатр буде готовий допомогти з вашими питаннями і сумнівами, аби ви почувалися впевненіше.

Як підготуватися до відвідування психіатра

Занотуйте свої головні проблеми

Щоб отримати відповіді на всі свої питання і допомогти своєму лікарю зрозуміти, як саме вам допомогти, прийдіть на прийом якомога більш підготовленим.

Під час першого (та й не тільки) візиту до психіатра люди можуть ніяковіти, і, як наслідок, забувати або не згадувати про всі проблеми, які привели їх до лікаря. Тому доцільно підготуватися та записати всі ваші питання до візиту. 

Пропишіть усе, що викликає неспокій — конкретні симптоми та ті речі, які ви вважаєте «дивними» чи просто недоречними. Також спробуйте окреслити для себе, що ви бажаєте досягнути завдяки цьому візиту.  

Наприклад, ви хочете перевірити підозри щодо наявності розладу, вилікуватися від депресії, шукаєте думку іншого фахівця щодо діагнозу, який було встановлено. 

Підготуйте власну історію хвороб та медикаментів, які ви вживали

Принесіть з собою будь-які записи, зокрема й медичні, які, на вашу думку, важливі. Це може допомогти в постановці діагнозу та лікуванні. 

"Що більше у вас є досліджень інших спеціалістів, то більше є об’єктивних висновків про те, що причин для вашої скарги та симптомів з боку ендокринолога, імунолога, ЛОРа, невролога тощо немає. І це дає змогу точно визначити діагноз. 

Лікувати людину, наприклад, з проявами гіпоманіакального стану, коли в нього не визначено рівень гормонів щитоподібної залози, непрофесійно і майже злочинно. Треба спочатку виключити ймовірність інших захворювань, а потім лікувати це. Тому краще, коли людина приходить із вже готовим виключенням, щоб не втрачати час", — пояснює психіатр. 

На відміну від психотерапевтів і психологів, психіатри можуть призначати медикаменти – тому вони захочуть дізнатися про будь-які ліки, які ви вживаєте або вживали.

Під час прийому лікар питатиме про вашу медичну і психіатричну історії – особисту й сімейну – тому будьте готові розповісти про:

– повний перелік ліків, які ви вживали останнім часом,

– перелік усіх препаратів для лікування психічних розладів, які ви, можливо, вживали в минулому,

– їхнє дозування, скільки часу тривав курс лікування,

– ваші медичні проблеми та діагнози,

– сімейну історію проблем з психічним здоров’ям, якщо такі є.

Лікар зазначає, що сімейна історія дуже важлива.

"Можна розпитати в батьків або близьких, чи були психіатричні, наркологічні розлади, діагнози, зміни в поведінці родичів. Психіатричні розлади – це не тільки шизофренія, а й супутні – алкозалежність, наркозалежність, суїциди, розлади поміж неврологією і психіатрією. 

Далі за хронологією – чи були проблеми під час вагітності, при народженні, при дорослішанні та розвитку – як вчилися говорити, читати; чи були негативні відгуки від перших вихователів, тренерів, з ким та як людина спілкувалася — чи була більш занурена у себе або більш активна тощо", — зауважує Андрій Самойленко.

Крім цього, якщо ви вже мали візити до психіатра в минулому, то корисно буде принести копію цих записів з призначеннями та результатами цих зустрічей.

Будьте відкритими й чесними

Перше відвідування психіатра зазвичай є оцінкою психічного здоров’я. Переважно це означає, що вам потрібно розповісти незнайомій людині історію про вас. І це не завжди легко. 

Така зустріч може змусити вас почуватися особливо вразливо. Проте бути відкритими й чесними зі своїм психіатром – це ключ до успіху в терапії. Вам варто надати повну картину лікарю, аби допомога була справді повномірною. 

Читайте також: Як розпізнати сезонну депресію і впоратися з нею – поради психолога

Проте важливо пам’ятати, що психіатр покликаний для того, щоб допомогти вам, а не критикувати ваші дії. Його завдання – з’ясувати, що вам потрібно, аби піклуватися про себе і про своє психічне здоров’я. 

Говоріть те, що ви відчуваєте і будьте чесними. Тоді ваш діагноз буде точним, а психіатр дійсно зрозуміє ваші потреби і розробить комплексний план лікування, який підійде саме вам.

Це нормально – відчувати різні емоції

Щоб бути відкритим і ділитися своєю історією, потрібно багато сил і сміливості. Це може додавати емоційного дискомфорту, особливо якщо ви приховували свої емоції протягом тривалого часу. 

Ви можете плакати, почуватися незручно або відчувати різні емоції, обговорюючи свої проблеми. Але знайте, що це абсолютно нормально і не варто ніяковіти. Підготуйтеся до цього і, про всяк випадок, захопіть із собою паперові хустинки. 

Деякі питання про вашу історію можуть торкнутися делікатних тем, як-от історія психотравм або жорстокого поводження. Якщо ви не почуваєтеся комфортно або не готові поділитися цим досвідом, повідомте про це психіатра.

Ви будете працювати над створенням плану лікування на майбутнє

У разі необхідності для діагностики та для того, щоб перевірити функціонування мозку, психіатр може скерувати на додаткові дослідження – наприклад, МРТ чи енцефалограма. Також це можуть бути додаткові аналізи або направлення на консультації суміжних фахівців (невролога, нейрохірурга, терапевта, ендокринолога). 

"Все, що стосується невротичного рівня, тобто тривожність або депресивні розлади, психіатр діагностує одразу. Другого візиту не потрібно. Він може для певності направити на так зване патопсихологічне дослідження до психолога. Але це не є обов’язковим методом діагностики. 

Для розладів із “великої психіатрії”, тобто біполярного розладу, шизофренії, варто пройти патопсихологічне дослідження та бажано отримати думку іншого спеціаліста. Для таких діагнозів бажано, щоб їх виставляв консиліум мінімум з двох психіатрів", – пояснює лікар.

Психіатри можуть рекомендувати роботу з психологом або психотерапевтом у разі, якщо проблема пацієнта не потрапляє до компетенції «чистої» психіатрії або вимагає втручання фахівців суміжних спеціальностей.

План лікування може складатися з:
1. схеми вживання ліків,
2. конкретного напрямку психотерапії,
3. визначення рівня необхідного догляду,
(наприклад, якщо потрібен більш інтенсивний догляд – це може бути пропозиція лікуватися у стаціонарі, але тільки за вашою згодою)
4. будь-які рекомендовані лабораторні дослідження або процедури, як-от базові тести до початку прийому ліків або тести, щоб виключити будь-які можливі захворювання, які можуть сприяти появі симптомів.

Якщо вам призначають ліки

Після отримання рецепту вам необхідно переконатися, що ви правильно розумієте, які саме ліки та в який спосіб ви збираєтеся вживати. Ви також повинні знати, чи є спеціальні інструкції з дозування та чи є взаємодії з іншими речовинами, на які варто зважати.

Обов’язково запитайте психіатра про побічну дію, аби підготуватися до можливих змін у вашій поведінці, відчуттях та організмі. 

Що робити після першого візиту

Після відвідування психіатра ви можете зробити окремі нотатки на майбутнє. Поки емоції та враження від консультації ще свіжі, запишіть теми, які ви хочете обговорити в майбутньому детальніше, або свої почуття, які не встигли проговорити як належне цього разу.

Важливою частиною подолання будь-яких психічних проблем є встановлення міцних стосунків із психіатром або психотерапевтом, якому ви можете довіряти. Тому обміркуйте, чи комфортно ви почувалися під час зустрічі з лікарем.

Може статися й таке, що після зустрічі ви будете почуватися не дуже добре в емоційному плані. Пам’ятайте, що побудова терапевтичних стосунків може тривати довше, аніж один сеанс. Якщо вам не подобається ваш стан після консультації й ви не розумієте, як з цим впоратися, дайте собі трохи часу або обговоріть це під час наступного візиту – це може бути терапевтичним процесом, який не завжди буває приємним.

Можливо, вам доведеться відвідати кілька різних психіатрів, для того, аби прийняти обгрунтоване рішення щодо найкращого підходу до вашого лікування.

Takeaway. На що звернути увагу, обираючи психіатра 

Людина, яка потребує психіатричної консультації або допомоги, може отримати її в психіатричних лікарнях, районних психіатричних диспансерах або звернутися до лікаря у платну клініку.

При виборі психіатра зверніть увагу на:

– освіту,

– сфери, на яких лікар спеціалізується, і конкретні послуги, які пропонує,

– досвід роботи,

– підходи до лікування,

– відгуки про цього психіатра,

– час роботи, вартість та тривалість сеансів.

"У психіатрії кваліфікація фахівця вирішується наявністю медичної освіти. І це найголовніше. Якщо людина закінчила медичний університет та інтернатуру, вона вже має півтора роки досвіду. Отже, вона здатна правильно діагностувати і призначати медикаментозне лікування", – зауважує психіатр. 

Освіта є дуже важливою, бо психіатрія — динамічна галузь. І не зайвим для фахівця буде продовжувати вивчати нові методи й підходи у лікуванні, бути в курсі свіжих досліджень та постійно вдосконалюватися.

"Про психіатра я б сказав, що можна спробувати орієнтуватися на вік, але тут такий тонкий лід. Є багато колег старшого віку, які дуже сучасні і практикували в інших країнах. І вони не відстають від усього світу. А якщо людина пропрацювала кількадесят років у радянській психіатрії, то, швидше за все, буде ухил на медикаментозне лікування, на раціональну психотерапію. 

У психіатра все дуже сильно пов’язано з методом світосприйняття тої країни, в якій він перебуває. Тобто якщо всі підручники, всі вчителі, які працювали в психіатрії радянського часу, виховувалися в системі атеїзму, то провести якусь усвідомлену роботу із тим шаром інформації досить складно. 

Тим паче, що часом психіатр має надавати психотерапевтичну допомогу, що не властиво пострадянському простору. І може бути складно визначити того психіатра, який не буде замикатися суто на розладі і підганяти стан пацієнта під стандарти, наприклад, млявої шизофренії, під яку навіть сьогодні радянські психіатри "діагностують" навіть вегетаріанство і "гомосексуалізм", – пояснює психіатр.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube