Президент Білорусі Олександр Лукашенко прибув до Росії для переговорів зі своїм колегою Володимиром Путіним, пише для "Еспресо" Віталій Портников

Ці перемовини цілком можна назвати секретними, президенти розмовлятимуть сам на сам. І за підсумками зустрічі не планують підписувати будь-які документи. Але річ, звичайно ж, не в документах. Ми добре пам'ятаємо, як у дні першого Майдану на такі ж зустрічі з Путіним літав до Росії Леонід Кучма. І як у дні другого Майдану літав на такі ж зустрічі Віктор Янукович. Теж не підписували ніяких конкретних документів. Але мета цих візитів, як і Лукашенкової поїздки, була спільною – протистояти власному народові.

Читайте також: Ніяких братів ніколи не було: тепер черга дійшла й до білорусів

Нещодавно Лукашенко намагався маневрувати між Росією та цивілізованим світом, Росією та Китаєм. Вітав у Мінську високопоставлених американських чиновників. Говорив про диверсифікацію енергетичних поставок. Але все це мало значення тільки до того дня, коли виявилося, що білоруський народ більше не бажає жити під правлінням свого анахронічного правителя. Що білоруси більше не бажають заплющувати очі на систематичну фальсифікацію результатів виборів у своїй країні.

Що режим Лукашенка – як це й буває з будь-якими автократичними режимами – остаточно себе вичерпав. І тут же з'ясувалося, що в Лукашенка тільки один союзник у цьому світі – Путін. Тому що в Путіна точно такий же анахронічний огидний режим, точно такі ж фальсифікації. І, між іншим, точно такі ж громадяни, які терплять-терплять, а одного прекрасного дня так само повстануть і знесуть Путіна з його камарильєю так, що мало не буде ні правителеві, ні його зграї, ні навколишньому світові.

Читайте також: Путін власноруч знищує всі можливості для поглинання Білорусі Росією – Портников

Тому Путін живе в постійному страху перед демократією та власним народом. І це смертний страх. Тому він і готовий сьогодні підтримати Лукашенка, незважаючи на очевидну антипатію до білоруського президента, який, попри постійні вмовляння, так і не погодився на знищення своєї країни та її приєднання до облізлої путінської імперії. Може, погодиться зараз – аби білорусам і всім іншим все остаточно стало зрозуміло і про Лукашенка, і про Росію.

Головне питання, втім, навіть не в ліквідації білоруського суверенітету. Із чим би не погодився Лукашенко, це буде лише тимчасове рішення для його країни. Головне питання – до кого поїде Путін, коли десятки тисяч росіян протестуватимуть на вулицях Москви й інших міст його країни, коли ОМОН не справлятиметься, а функціонери "Єдиної  Росії" – пакуватимуть валізи для втечі із країни або переїзду до слідчого ізолятора. Ми розуміємо, хто може допомогти білоруському диктаторові, але хто ж допоможе російському?

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube