MENU

ВВС: "Чого бажаєте", а не "чего изволите". Сфера обслуговування переходить на українську

467 2

ВВС: "Чого бажаєте", а не "чего изволите". Сфера обслуговування переходить на українську

З цієї суботи мовою сфери обслуговування в Україні офіційно стане українська.  

Ухвалений ще 2019 року мовний закон передбачає, що з цього дня обслуговування споживачів і надання інформації про товари і послуги має бути українською - незалежно від того, хто ці послуги надає. 

Про це пише ВВС, інформує UAINFO.org.

Це означає, що в кав'ярні й в банку, на АЗС і в бібліотеці до клієнта мають звертатися державною мовою. Втім, уточнює закон, на прохання клієнта його особисто можуть обслуговувати іншою мовою, прийнятною для сторін.  

Порушникам закону загрожують штрафи.

Прихильники нововведень вже зараз називають суботу історичним днем. Критики стверджують, що 16 січня стане початком шляху країни до середньовіччя.

"Хоч китайською"  

В принципі, для російськомовних користувачів української сфери послуг з 16 січня мало що зміниться. Згідно з законом заправник, офіціант або аптекар будуть зобов'язані звертатися до них українською.  

"Але якщо ви попросите пояснити інформацію будь-якою іншому мовою, і персонал матиме можливість це забезпечити, то, звичайно, вони можуть це зробити. Ми - велика європейська країна, у нас повно іноземних студентів, бізнесменів з різних країн світу, ми - транзитна країна ... Немає проблем", - пояснив ВВС уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.  

Читайте також: Формувати українськомовне середовище дуже просто – почніть із усіма говорити українською

Світлана, продавчиня овочевого кіоску в одному зі спальних районів Києва, могла б бути живою ілюстрацією цієї тези. 

Кілька хвилин тому вона чистою українською обговорювала з подругою родинні перипетії когось зі спільних знайомих і привіталась з кореспондентом ВВС українською мовою. 

Але варто попросити у неї зважити картоплі російською, вона переходить під час діалогу з покупцем на цю мову, продовжуючи розмовляти з подругою українською.

Про нововведення, що набирають чинності з суботи, Світлана чула в новинах, але досконально не розбиралася. Її кредо: людина нехай хоч китайською говорить - знайдемо спільну мову, аби за картоплю заплатила.  

Штраф за мову

Один з найбільш суперечливих і обговорюваних моментів у цих нововведеннях - штраф від 5 100 до 6 800 гривень, передбачений для порушників законодавства.  

"Але я сподіваюся, що таких прикладів у нас не буде", - каже Тарас Кремінь, до компетенцій якого входить накладення таких штрафів.  

Почати варто з того, що штрафувати за порушення почнуть не цієї суботи, а лише з липня 2022 року.  

Та й тоді, як випливає зі слів Кременя, отримати такий штраф буде доволі складно.  

Моделюємо ситуацію: українськомовний громадянин заходить до кав'ярні, а бариста звертається до нього російською. Звичайно, громадянин зможе просто випити кави й піти. Або зможе відмовитись від кави тут і піти в інший заклад. Але якщо наш громадянин захоче випити кави саме тут, і йому важливо реалізувати своє гарантоване законом право на обслуговування державною мовою, він зможе попросити перейти на українську.

Якщо бариста з якоїсь причини відмовиться розмовляти українською, Кремінь радить звернутися до адміністратора закладу.  

"Я вважаю, що ситуацію завжди можна вирішити на місці. Люди вміють між собою домовлятися. Сьогодні, на тлі пандемії, економічної кризи та війни на сході країни, не думаю, що люди між собою воюватимуть ще й через мовні питання. Українці достатньо мудрі й толерантні для цього", - каже Кремінь.  

"Але якщо у такій ситуації буде відмова, принципове ігнорування державної мови чи навіть більше - наруга, то діятимуть абсолютно інші механізми", - продовжує він.  

У цій ситуації Кремінь радить зафіксувати те, що відбувається, за допомогою аудіо- чи відеозапису, записати дані свідків конфліктної ситуації та надіслати ці дані в його офіс - наприклад, через форму на сайті уповноваженого.

У формі необхідно вказати свої дані: ПІБ і місце проживання, суть порушення, інформацію про порушника і додати файли, які доводять факт порушення прав заявника.  

Якщо фахівці з офісу уповноваженого із захисту мови вирішать, що порушення дійсно було, власник кав'ярні отримає попередження з вимогою усунути порушення. І тільки якщо протягом наступного року мовне законодавство порушать вдруге, уповноважений зможе виписати кав'ярні постанову про штраф. Яку, втім, можна буде оскаржити в суді.  

Кремінь підкреслює: в описаному нами випадку штраф випишуть не баристі, який фактично порушив вимоги закону, а власнику кав'ярні. Тому він закликає власників бізнесу нагадати своїм працівникам про нововведення - це, мовляв, буде дешевше, ніж потім розбиратися зі сплатою штрафів.  

Курсів української немає

А як бути тим офіціантам і заправникам, які з якоїсь причини не говорять українською?  

"Словник Еллочки-людожерки з "12 стільців" складався з 30 слів. Цього було б достатньо для того, щоб на базовому рівні знайти спільну мову зі споживачем. А якщо серйозно, не думаю, що на тридцятому році незалежності в Україні є такий представник сфери обслуговування, який не зможе забезпечити мінімальні потреби громадян України на отримання інформації та послуг державною мовою", - каже Кремінь.  

Однак визнає: мовний закон передбачав створення державою безкоштовних курсів української для всіх охочих мешканців країни. Але за півтора року дії закону цього так і не відбулося. Уряд не закладав у бюджет коштів на ці курси ні минулого року, ні цього.  

Однак 30-річний Мохаммед, який продає кебаби на Бессарабському ринку в центрі Києва, чекати відкриття цих курсів не збирається.

Читайте також: Забужко: СРСР скінчився, доба лінгвістичних воєн – навпаки, розгоряється

Він приїхав до України з Судану чотири роки тому і за цей час сяк-так вивчив російську. Українську розуміє, але, за власним зізнанням, погано.  

Однак до закону, який вже зараз зобов'яже його розмовляти з клієнтами мовою, котру він не знає, ставиться позитивно. Посміхається і каже: "Значить, вивчу".  

"І з усіма говоритимете українською, так?" - запитує у Мохаммеда журналіст ВВС.  

"Так!" - відповідає він українською і посміхається.

Мова в законі

Про те, що в січні 2021-го вся сфера обслуговування має перейти на українську мову, було відомо вже давно. Нинішній закон, в якому був прописаний цей перехід, ухвалили весною 2019 року ще за Петра Порошенка.  Колишньому голові держави тоді закидали, що він використовує мовну тему для передвиборчої мобілізації своїх прихильників. Кампанія Порошенка будувалася на патріотичному гаслі "Армія, Мова, Віра", і підтримка ним закону, який суттєво розширює сферу використання української мови, мала підкреслити, що саме цей політик є єдино можливим вибором справжніх патріотів.  

Втім, правдою є і те, що після початку конфлікту на Донбасі соціологи фіксували зростання патріотичних настроїв у суспільстві, і ухвалення саме такого мовного закону певною мірою було відповіддю на суспільний запит.  

І сьогодні, згідно з даними соцопитувань, за те, що українська мова повинна бути єдиною державною, виступають близько двох третин населення.

Закон не лише прогнозовано розкритикувала Росія - він також став однією з головних причин дипломатичного конфлікту між Києвом і Будапештом.  

Однак активна підтримка мовного закону не допомогла Петру Порошенку переобратися, а новий президент Володимир Зеленський спочатку обіцяв ретельно вивчити закон, який дістався йому від попередника, а потім заявив, що для країни у стані війни мовна тема не є пріоритетною, і самоусунувся від дискусії щодо цього.  

Абсурд чи захист?

"Наша проблема полягає в тому, що отримавши колосальний мандат довіри від виборців, сформувавши всю вертикаль влади, ми не запропонували жодної власної гуманітарної концепції. Ми зараз доношуємо гуманітарний порядок денний Порошенка, і він не може привести нікуди, крім того шляху, яким йшов Порошенко", - каже ВВС депутат Верховної Ради від президентської партії "Слуга народу" Максим Бужанський.  

Його називають одним з активних критиків нинішнього законодавства: ще 2019 року він подав до парламенту проєкт про повне скасування закону про мову, але Рада так і не розглянула цей документ. Пізніше - спробував переконати депутатів відстрочити перехід всіх шкіл країни на українську мову навчання, також безрезультатно.  

Зараз він з 27 колегами з фракції зареєстрував у Раді проєкт закону про скасування штрафів за порушення мовного законодавства. Цей документ парламент ще не розглядав. 

"За чинним законом з 16 січня весь приватний бізнес мусить працювати державною мовою. Я вважаю, що це абсурд. Я вважаю, що бізнес мусить лише одне: сплачувати податки. Є у тебе ресторан, ти сплатив орендну плату, податки, а далі - роби, що хочеш, щоб клієнту було зручно. Хочеш - взагалі його не відкривай, це твоя справа. Тому в цей кризовий час ми повинні скасувати штрафи, ці інструменти шантажу і тиску, і дати бізнесу чіткий сигнал: хлопці, працюйте, сплачуйте податки, не звертайте увагу ні на що інше", - каже Бужанський.  

"[З 16 січня] у нас з'явиться величезна кількість людей, які шпигуватимуть, писатимуть на камери, провокуватимуть, писатимуть доноси, шукатимуть утиску своїх прав там, де його насправді немає. Це здорова атмосфера для бізнесу? Це не Європа, це шлях у кам'яну добу", - прогнозує він, нагадуючи про те, що в грудні 2019 року Венеційська комісія висловила низку зауважень на адресу мовного закону.  

"Є такий афоризм: якщо ми не можемо нагодувати свою армію, то незабаром будемо годувати чужу армію. Так само й тут: якщо ми не зможемо захистити свою державну мову, то незабаром будемо користуватися іншою мовою", - заочно відповідає на цю тезу мовний омбудсмен Тарас Кремінь і обіцяє, що анонімні скарги та повідомлення про порушення, не підкріплені "залізними" доказами, залишаться без відповіді.  

Дві політики

Ситуація, коли частина президентської партії, з одного боку, і призначений урядом уповноважений із захисту мови, з іншого, ведуть по суті дві різні мовні політики, виглядає доволі дивно.  

Однак вона показує невизначеність у цьому питанні й самого президента Зеленського: прийшовши до влади і завдяки голосам українськомовного заходу, і російськомовного сходу країни, сьогодні він поступово втрачає популярність і там, і там.  

На заході силу набирає "Європейська солідарність" Петра Порошенка, яка виступає за розширення ролі української мови, а на сході головним конкурентом "Слуги народу" є "Опозиційна платформа - За життя", яка виступає за надання російській статусу другої державної.  

Читайте також: Дати раду обіймам "русского мира" зможемо тоді, коли подужаємо його всередині нас самих

Якщо президент займе однозначну позицію щодо майбутнього мов в Україні, це може послабити його позиції в одному з цих регіонів. А чи покращить позиції в іншому - невідомо. Тому Зеленський останнім часом уникає прямих заяв щодо цього.

А поки - з цієї суботи стаття про перехід української сфери обслуговування на українську ж мову набуде чинності, і Максим Бужанський оцінює цей день дуже песимістично.

"Час мчить стрімко і, на перший погляд, 16 січня нічого не зміниться. Але потім, якогось чергового 16-го числа ми помітимо, що Україна нагадує XVI століття, і це страшно", - каже депутат від партії влади.  

Інший представник влади, мовний омбудсмен Тарас Кремінь називає цей день історичним і переконує: саме з цієї суботи кожен небайдужий українець зможе стати захисником української мови, яка протягом століть зазнавала гноблення і утисків. 

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

 

Святослав Хоменко, ВВС


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі


Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини