Пандемія коронавірусної інфекції як кризова ситуація світового масштабу оголила низку проблем, на які українському суспільству необхідно реагувати дуже швидко. Інакше ми опинимося не лише в карантинній, а й у більш глобальній ізоляції, пише Юлія Федів спеціально для УП.Життя.

В реаліях сьогодення ми вчимося жити в ізоляції від зовнішнього світу, який несе загрозу. Нами керує базовий інстинкт самозбереження, настільки сильний, що здатен блокувати будь-яке намагання планувати чи думати про майбутнє.

Це зрозуміло, але що набагато гірше, прогнозовано для випадків, коли йдеться про національну безпеку, права та свободи громадян, розвиток культури.

Минають роки, змінюється політики, але стабільним залишається ставлення до гуманітарної сфери. Нею нехтують, бо завжди "не на часі".

За час діяльності Українського культурного фонду ми переконалися, що інвестування державою в культуру може дати потужний результат.

У 2018 році ми підтримали 293 проєкти, 2019-го – 432.

Виставки, фестивалі, кіно, видання, освітні програми, онлайн-ресурси та багато іншого – все це давало можливість українським громадянам споживати якісний культурний продукт, а його творцям – реалізовувати себе, усвідомлюючи, що держава в цьому зацікавлена.

Читайте також: Спроба зекономити на культурі може стати остаточним вироком для цієї влади

Але нині наша інституція стоїть перед загрозою значного скорочення бюджету на підтримку проєктів, що вже пройшли етапи конкурсного відбору УКФ.

З цього приводу УКФ, НКММК "Мистецький арсенал", Довженко-Центр, Український інститут книги, Український Інститут звернулися до уряду з роз'ясненням ситуації та проханням запобігти знищенню всіх тих здобутків, завдяки яким наша країна отримала незалежність від панросійської культури та вийшла на європейський рівень.

Якщо до цих слів не дослухаються, це означатиме, що на вітчизняну культуру чекатиме вірус забуття та занепаду.

Ми всі надто добре розуміємо, до чого це може призвести в суспільно-політичному контексті.

Перед цим Український культурний фонд провів опитування серед професійної аудиторії, митців і культурних менеджерів.

Радо ділимося найбільш актуальними проблемами, потребами та пропозиціями їхнього вирішення з тими, хто може вплинути на загрозливу ситуацію, зокрема, урядом та Комітетом з питань гуманітарної політики та інформаційної безпеки Верховної Ради України.

Податки. На думку професійної спільноти уряд має скасувати сплату податків та орендної плати на період карантину, а не відтерміновувати їх, це призведе до розорення ФОПів – художників, перекладачів, музикантів тощо.

Також необхідно відтермінувати сплату Єдиного податку за 1 квартал хоча б на 6 місяців, ввести мораторій на сплату оренди (з захистом від примусового виселення) на 3 місяці, скасування ПДФО для співробітників і гонорарів авторам на 2-3 місяці, запровадити пільгове кредитування на невелику суму (до 1 млн) без застави для тих, хто працює, наприклад, понад 5 років.

Комунальні послуги. Театри, музеї та інші заклади культури, особливо незалежні, дуже просять про пільгові умови сплати комунальних послуг.

Вкрай важка ситуація у митців, які сплачують оренду майстерень чи освітніх майданчиків.

Соціальний захист. Митці, зокрема, музиканти, наголошують на своїй повній незахищеності у випадку скасування заходу не за їхньої виною.

Навіть за умови підписання попереднього контракту.

Читайте також: Політолог: На українське кіно олігархи грошей не дадуть, тут платникам податків думати треба

Діяльність культурних інституцій. Протягом кількох років Український культурний фонд, Український інститут книги здійснили реальну підтримку культурних проєктів.

Саме тому культурні менеджери, митці покладають великі надії на ці інституції.

На думку опитаних, гранти УКФ та програма бібліотечних закупівель УІК допоможуть багатьох організаціям не припинити роботу.  

Комунікації. Культурній спільноті не вистачає інформації щодо прогнозів на тривалість карантину.

Непокоїть той факт, що профільне міністерство, яке за останні пів року двічі реформувалося, так і не має очільника.

Відповідно, діячам культури незрозуміло, з ким комунікувати, наприклад, щодо роз'яснень стосовно оплати праці під час простою, анулювання професійного навчання тощо.

Бентежить колег і те, що досі не створено робочу групу при профільному міністерстві, яка б займалася виробленням антикризових заходів у сфері культури.

Усвідомлюючи всю серйозність ситуації, культурна спільнота готова оптимізувати свої плани, інституції та установи – адаптуватися до нових умов, головне, щоб доленосні для галузі рішення приймалися з розумінням того, що культура не має бути на маргінесі інтересів високопосадовців.

Адже те, що рятувалося багатьма силами та ресурсами може остаточно зникнути.  

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube