Поки офіційна влада збирається із силами та думками для перших контактів з новою американською адміністрацією, Київський безпековий форум провів онлайн-дискусію про українсько-американські відносини за участю одних із найавторитетніших у Сполучених Штатах знавців із нашої проблематики

Про це на своїй сторінці у фейсбуці пише Данило Лубківський, повідомляє UAINFO.org.

Одним словом, ми вже встановили неформальний зв’язок із Вашингтоном нової доби.

Вашингтон представляли керівники трьох американських аналітичних центрів – Майкл Карпентер, виконавчий директор Пенн Байден Центру з дипломатії і багатолітній зовнішньополітичний радник Джозефа Байдена, посол Джон Гербст, директор Центру Євразії Атлантичної Ради, й Аліна Полякова, президентка Центру аналізу європейської політики (CEPA).

Їхня участь відображає багато важливих підтекстів – й експертний, і дипломатичний, і політичний. На основі їхніх виступів можна скласти цілком реалістичне уявлення, якою може бути глобальна міжнародна політика нової адміністрації Джозефа Байдена, її пріоритети у відносинах з Україною, з іншими історичними партнерами, а також із противниками – Росією, олігархією та авторитарними клептократіями.

До кількох тез і оцінок американських учасників варто привернути додаткову увагу.

Майкл Карпентер

"Президент Джозеф Байден прийшов до влади у країні, що почувається глибоко розділеною… Але позитивним є те, що у зовнішній політиці існує можливість досягти двопартійного консенсусу з ряду питань".

"Президент Байден розуміє, що йдеться не просто про конкуренцію держав, що мають конфлікт інтересів. Це фундаментальне зіткнення між ліберальною демократією та авторитарною олігархією чи авторитарною клептократією".

Читайте також: Чому Зеленський досі не поговорив із Байденом? Річ не в бездіяльності, усе значно гірше – експертка

"Для Байденової адміністрації надважливо утверджувати демократичні норми, права людини, підтримувати рухи проти авторитаризму там, де демократія зазнає утисків, як у Білорусі й інших країнах, сусідніх до України, і відновити наші зв’язки з демократичними державами в Європі, в Індо-Тихоокеанському регіоні та власне в усьому світі".

"Зростання впливу проросійських сил на політику України ускладнює ведення переговорів із Кремлем із позиції сили… На мою думку, Америці варто активніше долучатися до цього дипломатичного процесу (врегулювання). Це життєво важливо".

"Не думаю, що інститут [спеціального представника уряду Сполучених Штатів для переговорів стосовно України] сприяв поступу дипломатичних ініціатив у консультаціях із Москвою. Гадаю, що для України було б доцільніше порушувати питання про залучення Сполучених Штатів на зустрічах у рамках Нормандського формату (на рівні міністрів закордонних справ, їхніх заступників чи на рівні радників із національної безпеки). Але не в особі спеціального представника (як такого собі додатку чи спостерігача), а на рівні державного секретаря, його заступників чи радника з національної безпеки, який мав би своє місце за столом переговорів".

"Мирний процес застряг і роками залишається в глухому куті. Поступу майже немає. Але якщо говорити в ширшому, стратегічному сенсі, важливо визнати: те, що відбувається в межах Мінської дипломатії, нерозривно пов’язано із внутрішніми політичними процесами в Україні. І це необхідно усвідомити".

"Якщо ми прагнемо досягти успіху в Мінських переговорах чи в дипломатії щодо цього конфлікту, якщо вона має набути іншої форми, це все має бути синхронізовано з боротьбою проти корупції, із боротьбою за реформи, з об’єднанням зусиль політичних сил в Україні на підтримку демократичних інститутів і верховенства права".

Джон Гербст

"Щодо Вашого запитання, чи зможе [Джозеф Байден] об’єднати республіканців і демократів, чи зможе згуртувати американців, то я гадаю, що так… Назагал республіканці проводили політику, яка, дякувати Богові, не зовсім відповідала "інстинктам" президента Трампа. І саме позиція конгресменів-республіканців стала однією із причин, чому, попри всі Трампові зусилля, відносини між Сполученими Штатами й Україною залишалися міцними навіть під час процесу імпічменту".

Читайте також: Що було не так із західною підтримкою реформ в Україні? Експосол Канади окреслив 10 ключових помилок. ВІДЕО

"Байден надзвичайно добре розуміється на Україні… Як віцепрезидент він впроваджував усі жорсткі рішення щодо Москви, навіть ті, які [президент] Обама не хотів проводити. Певно, я не видам таємницю, якщо скажу, що він обстоював надання "Джавелінів" Україні, коли був віцепрезидентом… Отже, ми побачимо активнішу політику підтримки України, ніж це було за Обами".

"І ще дуже важливим є те, що Байден вважав, що для того, щоб Україна була сильною, а саме така Україна відповідає інтересам США, у ній мають відбутися реформи. Критикуючи Трампа за Україну, треба звертати увагу перш за все на дві речі. Перше – це його надмірна політизація українського питання. А друге – йому було абсолютно байдуже на реформи в Україні. Політика його адміністрації вимагала від України реформ, але проблема була в тому, що ця політика не спиралася на президентову волю. Наразі ситуація інша".

"Я із сумом пригадую, як адміністрація президента Порошенка намагалася використати байдужість Трампа до реформ в Україні проти нашої політики, що спонукала до реформ. Частково й це стало причиною того, що він ійого команда потрапили в пастку, що і привело до погіршення стосунків між Трампом та Україною. Але це вже історія".

"Думаю, новій адміністрації буде легше допомогти Україні примусити Росію платити вищу ціну шляхом надання Україні систем озброєння. "Джавеліни" – це вже не питання, їх надають. Ми також надаємо швидкісні патрульні катери, і варто надавати їх більше. Протикорабельні ракети системи "Гарпун", так само, як і засоби протиповітряної оборони. Але це все коштовні речі, і я дуже сподіваюся, що Конгрес та нова адміністрація розглянуть можливість значного посилення нашої військової допомоги для України".

"Це важливо не лише для безпеки України, а й для нашої власної. Якщо Росії доведеться дорого платити за свою агресію проти України, у неї буде менше здатності вдаватися до агресії деінде. Ось чому важливо зупинити Кремль на Донбасі. Я переконаний, що нова адміністрація робитиме це. Але досягнення цієї мети вимагатиме серйозної роботи".

Аліна Полякова

"Упродовж останніх 20 років кожна адміністрація пробувала "перезавантажити" відносини [із Росією]. Обнадійливо, що ця адміністрація із самого початку сигналізує, що не буде перезавантаження. Це вперше за весь час після холодної війни… Утім ми досі не маємо чіткого розуміння того, якою буде стратегія нової адміністрації щодо Росії, враховуючи всі інші нагальні проблеми. Очевидно, коли йдеться про Україну, Білорусь, пояс демократії між НАТО й Росією, новій адміністрації було б дуже бажано приділяти велику увагу до цього регіону"…

"Безумовно, попереду серйозні виклики щодо мирного процесу та реформ в Україні. Чимало залежить від самих українців, від тих, хто працює в парламенті і не тільки. Можливості є, і питання в тому, чи зможуть українці об’єднатися на політичному та дипломатичному фронтах, аби скористатися цими можливостями. Це треба робити розумно. Підхід до роботи з новою адміністрацією має бути виваженим і стратегічним. Але можливість поступу в процесі, який, на жаль, задовго перебуває у глухому куті, справді є".

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube