MENU

Клінтон проти Левінскі: історія найгучнішого секс-скандалу в історії 20 століття

1189 0

Клінтон проти Левінскі: історія найгучнішого секс-скандалу в історії 20 століття

В історії було чимало злочинів, в основі яких лежали кохання, зради, секс, гроші і політика, але мало про який з них безупинно говорять у всьому світі понад тиждень. Самим довготривалим секс-скандалом 20 століття стала історія 42-го президента США Білла Клінтона і Моніки Левінскі — 24-річної дівчини, життя якої зламали назавжди політичні ігри.

Оскільки 7 вересня виходить серіал "Імпічмент: Американська історія злочинів", що покаже про резонансний роман президента і судових розглядах, ми вирішили розповісти, чому так сталося і які мало наслідки для всіх фігурантів цієї справи, пише ТСН, інформує UAINFO.org.

Білл Клінтон проти Поли Джонс

Білл Клінтон яскрава особистість, харизматичний чоловік, який багато в чому хотів був схожим на улюбленця мільйонів і свого кумира Джона Кеннеді. 1997 року він вдруге займає пост президента від Демократичної партії, Америка його любить, адже стан справ в економіці країни помітно покращився, а сам президент приємний, красномовний і грає роль порядного сім'янина.

Першою хто публічно звинуватив Білла Клінтона в сексуальних домаганнях була колишня працівниця адміністрації штату Арканзас Пола Джонс. За її словами, 8 травня 1991 року, вона працювала державною службовицею і відвідала Щорічну конференцію в місті Літл-Рок. Джонс стверджувала, що місцевий поліцейський попросив її з'явитися у готельному номері губернатора Арканзасу Біла Клінтона. Коли вона прийшла до номера, Клінтон оголився і запропонував їй оральний секс.

Спочатку Пола тримала цю історію в секреті, але 1994 року чомусь зважилася розповісти правду. Дівчина дала інтерв'ю виданню The American Spectator, а потім у травні того ж року подала проти Клінтон позов про сексуальні домагання і зажадала компенсацію в розмірі 750 тисяч доларів і публічних вибачень.

Читайте також: Спецоперація: як Марлен Дітріх допомогла у боротьбі з нацистами

Оскільки Пола не могла довести факт домагань, її адвокати вирішили піти іншим шляхом і довести суду, що Клінтон неодноразово вступав у сексуальні стосунки з державними службовицями. Тому вони викликали до суду жінок, з якими, як вони підозрювали, Клінтон мав зв'язок, однією з цих жінок була Моніка Левінскі.

Моніка Левінскі 

1995 року 22 річна Моніка Левінскі, випускниця Коледжу Льюїса і Кларка, зробила важливий крок у своїй кар'єрі — дівчину взяли стажеркою до Білого дому, а потім призначили на постійну посаду. Через місяць роботи її попросили занести теку з документами до кабінету президента Білла Клінтона. Так все і почалося — Моніка закохалася в чоловіка, який був старший за неї майже на 30 років.

Овальний кабінет ніколи не проглядався службами безпеки і що в ньому відбувалося не знав ніхто, тому досить тривалий час побачення Клінтона і Левінскі залишалися секретом.

Їхні зустрічі були не частими, але вони поводили себе, як закохані: обмінювалися подарунками, називали одне одного пестливо-зменшувальними. У Білому домі багато хто знав про сексуальні захоплення президента і 1996 року, коли Левінскі, на їхню думку, почала занадто багато часу проводити з Клінтоном її вирішили перевести на іншу роботу до Пентагону. Але ці сексуальні стосунки все одно тривали до 1997-го. Моніка була закохана і вірила, що коли президентський термін Клінтона завершиться, він розлучиться з дружиною і одружується з нею.

Після зустрічі і розмови з Клінтоном Моніка ділилася своїми почуттями і переживаннями з новою подругою — співробітницею міністерства оборони Ліндою Тріпп. Лінда була набагато старшою за Моніку і секрет наївної дівчини зберігати не стала, а розповіла все Люсіанні Гольдберг — своїй подрузі і літературній агентці. Люсіанна переконала Лінду записувати всі телефонні розмови з Монікою Левінскі.

Так протягом досить довго часу Лінда Тріпп записувала всі телефонні одкровення Моніки. Мабуть, під час однієї з таких розмов, спливло, що під час інтимної близькості сукня Моніки була забруднена спермою Клінтона. Тріп переконала дівчину цю сукню зберегти і не здавати до хімчистки.

Імпічмент 

Коли справа Поли Джонс набирала все більших обертів і Моніку викликали до суду, люди Клінтона провели з дівчиною бесіду, пояснивши, що говорити про секс з президентом там вона не повинна. Тобто збрехати під присягою.

У січні 1998 року Лінда Тріпп дізнавшись, що в ході судових розглядів у справі Поли Джонс Левінскі заперечувала під присягою факт стосунків з Клінтоном, надала плівки із записами їхніх розмов Кеннету Стару, незалежному адвокату, який розслідував пов'язані з Клінтоном справи.

Стар та інші адвокати натиснули на Левінски, розповідали їй про ув'язнення, якщо вона збреше на суді. В результаті дівчина здалася і після підписання угоди про недоторканність надала докази — синю сукню, про наявність якого раніше у суді розповіла Лінда Тріпп.

Читайте також: Самое известное "голое" платье: история откровенного наряда Мэрилин Монро

Клінтона викликали повторно до суду, допитував його тепер Старр. Під присягою президент продовжив заперечувати сексуальний зв'язок з Монікою.

"У мене не було жодних сексуальних зв'язків з цією жінкою, міс Левінскі", — сказав він на пресконференції.

Тоді Кеннет Старр надав суду свій головний доказ: телефонні розмови і синю сукню. Лабораторний аналіз показав, що сперма на сукні належала президентові США. Сумнівів не залишилося — Клінтон брехав.

У звіті Старра було перераховано 11 можливих підстав для імпічменту за чотирма категоріями: лжесвідчення, перешкоджання здійсненню правосуддя, фальсифікація свідків і зловживання владою. Але ось лише в неправдивих свідченнях Клінтон так і не зізнався, адже поняття "оральний секс" до "сексуальних стоснків" він не відносив про що і заявив у суді.

19 грудня 1998 Палата представників проголосувала за імпічмент Клінтона. Але, попри республіканський контроль над Сенатом, вони не змогли зібрати необхідну більшість у дві третини голосів, щоб визнати його винним. Імпічмент відхилили, Клінтон залишився на посаді президента до 20 січня 2001 року — завершення свого терміну. Згодом суд виніс рішення у неповазі до правосуддя, призупинив його юридичну ліцензію на 5 років і оштрафував на 90 тисяч доларів.

Гіларі 

Говорячи про цю історію, мало хто згадує ще одну жертву — першу леді Гіларі Клінтон. Дізнавшись про багаторічні зради чоловіка, вона була розбита і зла, але на публіці продовжувала грати роль зразкової дружини, яка підтримує чоловіка і усміхається пресі.

Для неї розлучення було неприйнятним, адже в нього вона вклала і пожертвувала занадто багато. Тому вирішила залишитися з Біллом, але обернула цю ганебну історію своєю потужною зброєю. Вона змінила імідж і по завершенню президентського терміну чоловіка почала активно розвивати свою кар'єру в політиці. Гіларі стала сенатором штату Нью-Йорк, а потім державним секретарем за Барака Обами.

Вона написала не одну книжку, в якій згадала про зради чоловіка, виступала з лекціями в університетах (за які отримувала по 220 тисяч доларів), виступала на публіці з промовами і все сильніше пробивала собі шлях у президентське крісло. Якби вона розлучилася, претендувати на пост президента не могла б. 2016 року Гіларі добилася свого і стала кандидатом у президенти від Демократичної партії, але на виборах програла.

Наслідки

Паола Джонс, яка почала судову тяганину, все ж отримала свої гроші. Клінтон заплатив їй 850 тисяч доларів за припинення позову. Джонс і її адвокати згодом заявили, що ця виплата є доказом провини Клінтона.

Також розголосу набула ще одна історія. На суд у справі була викликана Дженніфер Флаверс, яка під присягою розповіла, що у неї були 12-річні стосунки з Клітона і вона навіть зробив аборт. Це при тому, що про ці стосунки вона заявляла ще 1992 року. Клінтон цей зв'язок теж заперечував, але в ході судової справи таки зізнався, що спав з цією жінкою, але лише один раз.

Читайте також: 49 лет со дня смерти короля Эдуарда VIII: вспоминаем, как монарх променял корону на любовь

Моніка ж стала головною жертвою цієї секс-історії, адже її колишній коханець і Білий дім просто залишили на поталу. Протягом багатьох років Левінскі намагалася сховатися від преси, навіть поїхала до Лондона, безрезультатно намагалася знайти роботу, щоб хоч якось заробляти на життя, але ніхто не хотів приймати її до своїх компаній.

У пресі та Інтернеті Моніку називали "королевою орального сексу", її обличчя було на всіх сайтах, а новини з нею вперше в історії публікувалися в Мережі швидше, ніж в традиційній пресі. Про неї писали пісні, жартували, ставили театральні постановки.

"1998 року я була найприниженішою людиною на землі і першим хто став жертвою Інтернету. Мене соромили і труїли рік за роком", — розповідала Моніка.

Через постійний булінг вона почала замислюватися про суїцид, постійно відвідувала сеанси психотерапії. Щоб мати хоч якийсь дохід почала шити сумки, але купувати їх ніхто не хотів.

Оскільки змінити минуле Моніка не могла, вона вирішила навчитися з ним жити, тому теж написала книжку мемуарів, у якій розповіла свою версію того, що відбулося. За неї вона отримала мільйон доларів від видавництва, але майже все витратила на суди. Сім'ї вона так і не завила, дітей у неї немає.

"Всього за одну ніч я перетворилася з повністю приватної фігури на людини, яку публічно принижував увесь світ. Я була першою, хто майже моментально втратив особисту репутацію на глобальному рівні", — сказала Моніка в своїй лекції "The Price Of Shame" ("Ціна сорому") на TED -"Люди віртуально закидували мене камінням".

Після скандалу сама Левінскі неодноразово публічно вибачалася перед подружжям Клінтонів і Америкою за свій вчинок, але від Білла вибачень так і не отримала.

Зараз вона активістка і виступає проти кібербулінга. У 2020-му стала продюсеркою серіалу "Імпічмент: Американська історія злочинів", який розповість про її та Клінтоні історію. Прем'єра серіалу відбудеться 7 вересня 2021 року.

 

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

 

ТСН


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі

Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини