MENU

Антибіотики за рецептом. Чому антибактеріальні препарати призначатимуть винятково лікарі

448 1

Антибіотики за рецептом. Чому антибактеріальні препарати призначатимуть винятково лікаріФото: Getty Images З квітня антибіотики в Україні продаватимуть лише за електронними рецептами

З квітня антибіотики в Україні почнуть продавати за електронними рецептами. Фокус розбирався, навіщо це потрібно, чому багато українців проти такого рішення і чи дійсно на людство чекає постантибіотикова ера, інформує UAINFO.org.

Киянин Олексій Бєлобородов часто хворів на гайморит, але лікування не давало значного ефекту, навпаки, ситуація тільки погіршувалася. Не в останню чергу чоловік пов’язує це з хаотичними курсами антибіотиків, які прописувала йому лікарка.

"Спочатку я хворів не більше п’яти-шести днів, але згодом це розтягувалось на два тижні. Було таке, що симптоми минули, а за два дні я захворів знов — і ще на десять днів", — згадує Олексій. За його словами, жодного разу він не здавав аналізи на бактеріальний посів. Препарат йому прописували тільки один — амоксицилін, хоча він не допомагав, і ЛОР наполягала, щоб пацієнт припиняв його пити, щойно зникали симптоми, хоча загальна рекомендація говорить про безперервність курсу антибіотика. Історія закінчилась тим, що Олексій припинив лікування саме у цієї лікарки. Зміна лікування призвела до значного покращення — зараз він уже й не згадає, коли приймав антибіотики востаннє.

Таких випадків, коли лікарі в Україні не дуже розуміються на антибіотиках, багато. Але ще більше історій про те, як пацієнти самі собі призначають антибіотики, без будь-яких консультацій із фахівцями. Зробити це просто, бо в будь-якій аптеці їх можна придбати без рецепта. Такий неконтрольований, часто невиправданий прийом ліків призводить до резистентності, або стійкості, до антибіотиків. Це означає, що під впливом ліків бактерії змінюються, тому антибіотики більше не працюють, інфекційні хвороби лікувати стає набагато важче. Чим сильніша резистентність, тим більше можливостей появи невиліковних бактерій, які називають супербактеріями.

Читайте також: Антибіотикорезистентність: як будемо жити, якщо не буде чим лікуватись 

Ця проблема не тільки України. Сьогодні ВООЗ називає резистентність однією з десяти найбільших загроз для людства. Тільки за 2019 рік у світі через стійкість до антибіотиків померло понад 1,2 млн людей. Про це йдеться в дослідженні, надрукованому в авторитетному медичному журналі Lancet. Уряди різних країн звертають на це увагу не лише в розрізі охорони здоров’я, але й через економічні фактори. Людину з резистентністю лікувати важче, на це потрібно більше часу і коштів, тому навіть із фінансового боку це невигідно.

Антибіотики і "культура" самолікування

Продаж антибіотиків без рецепту — особливість не лише України, а всіх пострадянських країн, вважає лікар-інфекціоніст Юрій Жигарєв.

"І десять, і двадцять, і тридцять років тому їх можна було придбати без рецепта. В результаті сформувалася певна "традиція", яка передається із покоління в покоління. Так лікувалися наші батьки, так лікувалися наші бабусі та дідусі, які знали, що можна в будь-якій аптеці знайти тетрациклін, який допоміг сусідці, отже, допоможе і їм", — підкреслює він.

Люди звикли сприймати антибіотики як вітаміни, каже Жигарєв.

"В людини застуда, а вона відразу думає: "Так, куплю вітамін С, парацетамол і амоксицилін", — коментує лікар. Саме доступність та нерозуміння того, що це серйозні препарати, вплинули на формування культури неконтрольованого використання антибіотиків, пояснює він.

Олена Луцька, лікарка-педіатр і дитяча інфекціоністка, в своїй практиці неодноразово стикалася з ситуаціями, коли в дитини кілька днів тримається температура, і батьки біжать в аптеку купувати антибіотики.

"Трапляється і таке, що вони просто дивляться, що лікар прописував минулого разу і беруть такі ж ліки. Але ситуація могла кардинально змінитися, і якщо в той раз антибіотик був доречний, то в цей раз — ні. Так робити не можна в будь-якому випадку", — пояснює Луцька і додає, що приймати антибіотики варто лише за призначенням лікаря і тільки в тих дозах, які прописані.

Читайте також: Що треба знати про стійкість до антибіотиків

За її словами, існує таке поняття як стартовий антибіотик, який допомагає при простих випадках. Якщо пацієнт починає хворіти на щось серйозніше, то йому виписують ліки вже наступного покоління.

"Але до мене нерідко потрапляють маленькі діти, які вже п’ють антибіотики третього покоління, тобто незрозуміло, що їм при необхідності давати наступним, аби воно подіяло", — розповідає вона.

Зараз інфекційні хвороби лікувати набагато складніше саме через антибіотикорезистентність, пояснює Юрій Жигарєв. Вже існують стійкі штами таких небезпечних інфекцій, як чума чи холера, додає він.

"Коли відкрили пеніцилін, це було схоже на диво, тому що він ставив на ноги навіть складних пацієнтів із сепсисом чи гангреною після однієї-двох ін’єкцій. А сьогодні треба змінювати по три-чотири антибіотики просто для того, щоб врятувати життя людині від якоїсь банальної інфекції — стафілококу чи стрептококу, наприклад. Якщо вона резистентна, то її вже нічого не бере", — коментує лікар.

Нові реалії: антибіотики та електронний рецепт

Щоб покращити ситуацію з використанням ліків, з 1 січня 2022 року лікарні мали запровадити облік антимікробних препаратів — 29 лікарських засобів. З квітня антибіотики в Україні продаватимуть лише за електрон­ними рецептами.

"Ми запускаємо електронний рецепт, як один із механізмів вирішення проблеми неконтрольованого та нецільового використання препаратів", — прокоментував це рішення Віктор Ляшко, міністр охорони здоров’я, під час брифінгу 27 січня. За його словами, незабаром усі антибактеріальні препарати призначатимуться виключно лікарями.

Читайте також: Лікар-інфекціоніст: Чому при COVID-19 антибіотики заборонені в перші 5-6 діб?

Багато українців на цю новину відреагували вороже. У Facebook не злічити негативних коментарів на кшталт: "Це буде ще один удар по населенню. Зараз люди самі лікуються, консультуються в інтернеті. Сімейні лікарі прописують тільки протокол, але він вбивчий" або "А потім заборонять купувати таблетки від головного болю, від температури". І це знову про те, що люди звикли до самолікування, які б ризики воно не несло, а ще про загальну медичну безграмотність, бо ж дописувачі не розуміють і не хочуть розбиратися, чому саме антибіотики відпускатимуть тільки за рецептами.

Утім існує ще одна категорія людей, які говорять про те, що до лікарів іноді неможливо записатися на прийом, тому отримати рецепт буде складно. Олена Луцька, відповідаючи на це питання, нагадує, що зараз бути на зв’язку зі своїм сімейним лікарем стало набагато простіше, а якщо випадок потребує негайного медичного втручання, то невідкладну допомогу ніхто не скасовував. Але вона погоджується: під час перехідного періоду з виписуванням електронних рецептів можуть виникнути проблеми.

"Так, є ризик, що електронні системи "виснутимуть", також незрозуміло, як під’єднуватимуть приватні лікарні. Багато питань, на які ще нема відповідей, але сам факт, що антибіотики будуть тільки за рецептом — це дуже правильний крок для України", — вважає вона.

З необхідністю такого рішення погоджується Юрій Жигарєв.

"Умовному американцю чи німцю і в голову не прийде лікувати нежить антибіотиками. Хоча б тому, що без рецепту він не зможе отримати жодного препарату", — пояснює він. Це те, до чого повинні прийти українці. Інфекціоніст вважає, якщо система працюватиме добре, то з’явиться можливість відслідкувати повний шлях антибіотиків — від виготовлення до продажу в аптеці.

"В системі буде уся інформація: який лікар виписав, які показання до цього були, яка доза, хто і в якій аптеці купив", — говорить він. Це все допоможе контролювати обіг антибіотиків.

Не вітаміни. Багато українців не розуміють, що анти­біотики — це серйозні препарати, вважає Юрій Жигарєв. Фото: Кирило Чуботін

У Великій Британії, наприклад, де антибіотики продаються виключно за рецептами, все одно існує проблема з тим, що лікарі не завжди виправдано призначають ці препарати. Ще в 2013 році Служба охорони здоров’я Англії закликала медиків зменшити обсяги антибіотиків, які виписуються пацієнтам.

Читайте також: "Людство веде постійну війну з мікробами. Зараз перемагають вони", — інфекціоніст 

Існує ще одна проблема. На глобальну резистентність до протимікробних препаратів великий вплив має використання антибіотиків у тваринництві, саме тих, що приймають і люди.

"Там їх стільки, що нам просто неможливо це уявити", — констатує Жигарєв. Він пояснює, що споживання м’яса, молока чи яєць із антибіотиками формує ту ж саму резистентність до препаратів. В домашніх умовах визначити, чи є в продуктах антибіотики, неможливо. "Якщо немає якісного державного контролю використання таких препаратів в агросекторі, то людина не може бути впевнена, що споживає повністю чистий продукт", — наголошує він.

Ставитися до антибіотиків, як до пеніциліну

ВООЗ пророкує світу постантибіотикову еру. Іншими словами, людство може повернутися до часів, коли антибіотики ще не були винайдені, а померти можна було від порізу ноги. Про те саме говорить і голова МОЗ Віктор Ляшко, який упевнений, що за 30 років через антибіотикорезистентність у світі помиратиме до 10 млн людей на рік.

"Це не картина з фільму жахів. Це час, коли антибіотики перестануть працювати, і будь-яка хвороба, що сьогодні при правильному та зваженому лікуванні антибіотиками минає майже непомітно, цілком реально може стати смертельно небезпечною", — коментує Ляшко.

Натомість Олена Луцька вважає, що ситуацію вдасться вирівняти. Головне — налагодити продаж антибіотиків за рецептами, а також навчити лікарів виписувати їх доречно. "Все повинно чітко регулюватися правильними протоколами", — каже вона.

За словами Юрія Жигарєва, людство постійно веде війну з мікробами.

"Це динамічна рівновага. В якийсь момент ми отримуємо перемогу, а в інший вони знов беруть гору", — розмірковує лікар. Але вже сьогодні, додає він, є цікаві розробки нового класу антибактеріальних препаратів з іншим механізмом дії. І якщо вони потраплять на ринок, то це знову буде великим проривом у боротьбі з бактеріями.

Два роки тому вчені Вістарівського інституту в США синтезували речовини, що мають ефект антибіотиків і при цьому стимулюють швидку імунну відповідь, яка попереджає формування резистентності. Доцент Центру вакцин і імунотерапії Фарук Дотівала заявив про новий тип "імуноантибіотиків подвійної дії".

"Ми застосували креативну подвійну стратегію розробки нових молекул, що здатні знищити важковиліковні інфекції з одночасним посиленням природного імунного відгуку", — розповів Дотівала, презентуючи роботу своєї команди.

Це лише один приклад, подібні дослідження тривають давно в різних командах учених. Іншими словами, світло в кінці тунелю є, і людство не обов’язково повернеться у Середньовіччя, але це не означає, що ми можемо продовжувати пити антибіотики, як нам заманеться. Формування культури правильного споживання медичних препаратів — ціль на найближчі роки. Тим більше, що зараз правильно говорити не тільки про антибіотикорезистентність, а взагалі про стійкість до протимікробних ліків, що включає в себе також противірусні, протигрибкові та протипаразитарні препарати.

Підписуйся на сторінки UAINFO у FacebookTwitter і YouTube

Фокус


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі


Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини