Використовували мандрагору, белену та дурман: археологи виявили докази того, що європейці вживали наркотики ще 3000 років тому
Пасмо волосся, заховане в потайній камері
У гробниці бронзового віку археологи виявили потаємну камеру, в якій давні мешканці Балеарських островів сховали людське волосся. Аналіз показав, що власники волосся зловживали наркотиками.
Результати їхньої роботи опубліковані в журналі Scientific Reports, інформує UAINFO.org.
Момент початку колонізації Балеарських островів (Іспанія) – складне питання. Достеменно відомо, що два великі острови (Майорка і Менорка) були постійно заселені лише з другої половини III тисячоліття до нашої ери. А на початку ІІ тисячоліття до нашої ери там склалася талайотська археологічна культура. Її носії будували талайоти (звідси й назва) — мегаліти бронзової доби, функції яких досі не зрозумілі вченим. Дехто вважає, що це культові споруди, інші — що оборонні.
Але тільки на одному острові — Менорці — зустрічається особливий тип мегалітичних споруд. Це навети, гробниці, що за формою нагадують перевернуті човни. Іноді навети будували навколо природної печери, яка таким чином ставала похоронною камерою.
Однією з таких гробниць є печера Ес-Карріткс, виявлена в незайманому вигляді спелеологами в 1995 році. Перші сліди перебування людини у цій печері з'являються 3600 років тому. Зважаючи на знахідки, там проводили якісь ритуали, але спершу нікого не ховали.
Печера стала гробницею через 200-250 років. З цією метою люди використовували Ес-Каррікс приблизно до 800 року до нашої ери. Похоронний простір містив тіла 210 людей. Останні 300 років використання гробниці померлих ховали з дотриманням досить незвичайного ритуалу. Вже мертвій людині фарбували пасмо волосся яким-небудь рослинним барвником, потім відрізали його максимально близько до шкіри та поміщали в дерев'яну коробочку, яку іноді прикрашали різьбленням і залишали поряд із тілом.
Хоча печеру вважали досить добре вивченою, нещодавно археологи натрапили у гробниці на потайну камеру. Це рукотворне заглиблення у найдальшій частині печери, перекрите зверху кам'яною плитою. У схованці дослідники виявили кілька дерев'яних коробочок із забарвленими пасмами волосся, а також ряд дерев'яних та бронзових виробів, які могли бути частиною похоронного інвентарю.
Читайте також: Моторошний ритуал. У Єгипті знайшли яму з відрубаними руками
Вчені під керівництвом Елізи Герра-Досе з Вальядолідського університету (Іспанія) досліджували знайдене людське волосся за допомогою високоефективної рідинної хроматографії та мас-спектрометрії високої роздільної здатності. Вони виявили у всіх зразках волосся скополамін, ефедрин та атропін. Це алкалоїди рослинного походження. Атропін і скополамін містяться в рослинах сімейства пасльонових і можуть викликати марення, галюцинації та змінене сенсорне сприйняття. Ефедрін – стимулятор, який отримують із деяких видів чагарників та сосен. Він може викликати збудження, підвищувати пильність та фізичну активність.
Дослідники припускають, що присутність цих алкалоїдів могла бути пов'язана з вживанням деяких рослин, таких як мандрагора лікарська (Mandragora autumnalis), белена біла (Hyoscyamus albus) або дурман звичайний (Datura stramonium), а також хвойник крихкий (Ephedra fragilis).
Ці знахідки — перше свідчення вживання наркотиків у доісторичній Європі. Усі попередні припущення про подібні практики ґрунтувалися на непрямих доказах, таких як сліди опію на судинах бронзової доби, знахідки залишків наркотичних рослин у ритуальних контекстах або в скельних живописах.
Читайте також: "Золотий вік" Китаю. Дослідники виявили поховання та скарби могутньої династії Тан
Судячи з довжини волосся, їх господарі вживали зазначені наркотики постійно, протягом як мінімум року до смерті, а то й значно довше. Автори роботи припускають, що галюциногени застосовували як частину ритуальної діяльності, а люди, чиє волосся вони досліджували, були жерцями — тобто вживали наркотики за службовою потребою.
Це, на думку вчених, пояснює той факт, що лише кілька контейнерів із волоссям було взято зі свого звичного місця (поруч із тілом господаря) і заховано у схованці. Можливо, вони належали якимось особливим людям — відомим жерцям чи правителям.
Близько 800 року до н.е. життя населення Балеарських островів досить круто змінилося. Археологи відзначають демографічне зростання, а також проникнення на острови носіїв інших культур, наприклад, фінікійців.
Автори роботи припускають, що в такій ситуації деякі люди, які не бажали відмовлятися від стародавніх традицій, сховали колекцію ритуальних предметів, які належали певним членам громади, сподіваючись, що в майбутньому вдасться відновити колишній соціальний порядок. І найкраще місце для забезпечення безпеки колекції знайшлося в глибині поховання предків...
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки