Шановні читачі, UAINFO.org пропонує до вашої уваги традиційну добірку найцікавішого зі світу блогосфери за сьогодні, 31 липня.

ISW пояснив, чому в Росії проігнорували удар по Чонгарському мосту й навіщо Путін говорить про контрнаступ України 

Відсутність реакції російських "воєнкорів" на удар Україною по Чонгарському мосту може свідчити про те, що Кремль наказав їм утримуватися від висвітлення певних тем.

Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW), інформує UAINFO.org з посиланням на NV.ua 

Аналітики не побачили жодних обговорень удару ЗСУ серед "воєнкорів" та просування ними версії гауляйтера Херсонської області Володимира Сальдо. На їхню думку, це "помітний перегин" у російському висвітленні подібних тем. Єдиним джерелом, яке прокоментувало удари, ISW називає місцевий новинний Telegram-канал, який поширював заяви російських туристів про закриття руху мостом. 

Водночас після першого удару 22 червня, нагадує інститут, "воєнкори" були "дуже обурені" та "занепокоєні" й загалом регулярно коментують як успішні, так і безуспішні удари України по логістиці росіян. Експерти вважають малоймовірним те, що вони добровільно проігнорували нову атаку.

"Загальний страх перед покаранням Кремлем навряд чи призвів би до такої майже повсюдної відсутності висвітлення драматичної події, і більш імовірно, що причиною такої відсутності звітності стала конкретна вказівка Кремля не висвітлювати перебої в роботі критично важливих наземних ліній зв’язку", — підсумовує ISW.

Голова МЗС Угорщини "навангував" Україні ще 4 роки війни: його поставили на місце

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто спробував натякнути на нібито "втому" від бойових дій у нашій державі. Він розкритикував позицію Євросоюзу щодо України, передає 24 Канал, інформує UAINFO.org.

Голова угорської дипломатії спрогнозував, що війна Росії проти України триватиме ще 4 роки. Він не зробив цей прогноз від власного імені, а послався на нібито позицію Брюсселю.

"ЄС вважає, що війна в Україні триватиме ще чотири роки. Скільки людей загине за ці чотири роки? Скільки угорців загине за чотири роки? І скільки ще руйнувань буде створено за чотири роки, які потім комусь доведеться ліквідувати?",
– сказав він.

Голова МЗС Словаччини не залишив без уваги заяву свого угорського колеги. Мирослав Влаховський опублікував у соцмережах допис, в якому красиво поставив на місце Петера Сіярто. 

"!Дорогий Петере, будь ласка, не розповідай, що думають інші люди, поки не спитаєш їх. ЄС складається з 27 країн. Я не пам'ятаю жодних дебатів, коли ми говорили, що війна триватиме чотири роки", – написав він.

За його словами, "війну можна припинити завтра". Влаховський наголосив, що у цій ситуації проблемою є не Євросоюз, а Росія.

Словацький міністр завершив свій допис нагадуванням про повстання в Угорщині, яке придушили радянські війська. Він написав угорську фразу Ruszkik haza! Legyen béke! ("Росіяни додому! Хай буде мир!") і вказав рік – 1956.

Кремль уже не здатний захистити росіян від війни, – британська розвідка

Москву атакують безпілотники, для росіян підняли призовний вік, а вагнерівці влаштовують бунт на території РФ. Все це свідчить про те, що Кремль більше не може захистити населення від війни з Україною.

Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на Міністерство оборони Великобританії у Twitter, інформує UAINFO.org.

Як зазначається у зведенні, російська влада приділяє першочергову увагу внесенню поправок до законодавства, що дозволяють швидко призвати до армії більше чоловіків. У середині липня 2023 року Держдума збільшила максимальний вік призову на військову службу з 27 до 30 років, зберігши нижню межу в 18 років. 

Крім того, 24 липня президент Путін підписав законопроект, який поступово підвищує верхню вікову межу для тих, хто підлягає призову в резерв, при цьому старші офіцери тепер можуть бути мобілізовані до 70 років.

За даними британської розвідки, це може забезпечити швидке збільшення кількості військових, доступних для бойових дій в Україні.

"Не дрони, а НЛО": в ГУР потролили "бавовну" в РФ та натякнули на нові атаки

Саме режим нинішнього президента Росії Володимира Путіна, який розпочав війну в Україні,  несе відповідальність  за обстріли на території РФ та окупованих територіях.

Про це сказав представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов в ефірі телемарафону, коментуючи атаку безпілотників на Москву 30 липня, передає УНІАН, інформує UAINFO.org.

Він пожартував, що зараз треба формулювати, що йдеться не про атаку дронів, а "НЛО - невпізнаних літальних об’єктів".

Юсов наголосив, що коли Росія оголошує несправедливу загарбницьку геноцидну війну проти іншої держави , то вона має бути готовою, що бойові дії будуть вестимуться не лише на території України, але й на території країни-загарбника. "Це норма і нова реальність, до якої має і вже звикає військово-політичне керівництво і окупанти, і, власне, суспільство тих територій", - зазначив він.

Російський дезертир розповів про перші удари з Білорусі по Україні: "Іскандери" полетіли о 5 ранку

Військовий РФ, що дезертував, розповів, як у складі бригади "Іскандерів" брав участь в обстрілі України вранці 24 лютого 2022 р. з території Білорусі.

Про це повідомляє видання "Новая газета Европа", інформує UAINFO.org з посиланням на ТСН.

За його словами, перший пуск з Білорусі на українську територію було виконано вранці 24 лютого о 5 ранку. У його бригаді було близько 15 пускових установок, з яких за весь час їхнього перебування в Білорусі було випущено 80-90 ракет у бік України.

"Все навколо забарвилося в червоний колір. Ракета злетіла вгору і полетіла кудись на південь. До мене прийшла людина, яка мене мала змінити на чергуванні. І він сказав, що почалася війна", – каже дезертир. 

Ексокупант згадує, що його товариші по службі агресію проти України "охоче підтримували і розділяли".

"Якісь злочини, якісь можливі помилки не обговорювалися в принципі. Обговорювалися лише успіхи, що, мовляв, ми за перші тижні погасили всі установки ППО українські, всі їхні стратегічно важливі військові об'єкти.

Ось щодо фото зруйнованих міст. Колеги казали, що, мовляв, це київська влада зробила. Коли я побачив наслідки обстрілів, то ще більше вжахнувся, бо зрозумів: я буквально співучасник цих злочинів", – зазначає росіянин.

Важіль впливу на молодь: у відеогрі Minecraft знайшли російську пропаганду – NYT

Росія прагне впливати на громадську думку через використання відеоігор як платформи для пропаганди. В одному з таких випадків, у Minecraft, гравці з РФ вирішили відтворити битву за Соледар, що сталася на Донеччині після окупації цього району в січні 2023 року.

Про це пише The New York Times. Пропаганда націлена переважно на молодшу аудиторію, передає Обозреватель, інформує UAINFO.org.

"У Minecraft, що належить компанії Microsoft, російські гравці відтворили битву за Соледар, місто в Україні, яке російські війська захопили в січні. Вони опублікували відео цієї гри на найпопулярнішій соціальній мережі своєї країни VKontakte", – йдеться у повідомленні.

У відеоінструкції зі створення штаб-прапора з російським прапором у Minecraft було помічено використання фрази "Слава Росії". Крім того, російський прапор було знято у відео над пейзажем міста за підписом "Луганськ".

"Світ геймінгу справді є платформою, яка може впливати на громадську думку, залучати аудиторію, особливо молодих людей", – зазначила дослідниця з компанії з кібербезпеки ActiveFence, яка ідентифікувала кілька прикладів російської пропаганди у Minecraft Тетяна Беккер.

Крім того, у військовій грі World of Tanks на 78-ті роковини перемоги над нацистською Німеччиною було виявлено відтворення танкового параду часів Радянського Союзу, який проходив у Москві 1945 року.

Такі випадки, коли користувачі ігрових платформ створюють контент із політичними чи пропагандистськими повідомленнями, викликають серйозні питання про те, як використовується ігрове середовище для поширення інформації та впливу на молоду аудиторію.

Чи дійсно в Польщі продукти набагато дешевші, ніж в Україні? Порівняння цін, яке вас збентежить

Порівняння цін на продукти харчування в Польщі та Україні – досі популярна тема для обговорення. Особливо серед користувачів соціальних мереж. Особливо – серед українців, інформує UAINFO.org з посиланням на РБК-Україна.

Часто ми натрапляємо на публікації і відео, де блогери різного рівня популярності розповідають про "шокуючу" різницю у вартості їжі у маркетах, скаржачись на те, що ціни на соціальні продукти в Польщі значно нижчі, ніж в Україні... Але чи є в цьому хоч крихта правди?

Щоб перевірити розповсюджувану в соцмережах інформацію, журналісти РБК-Україна вирішили особисто відвідати Kaufland - один з найпопулярніших магазинів Вроцлава (в тому числі й серед українців, які мешкають в Польщі). І тепер давайте порівняємо середні ціни на продукти "там" і "тут".

"Найтяжче було вибрати в магазині окіст": як жили пролетарі до революції 1917 р.

Письменник та журналіст Павло Бондаренко на своїй сторінці у Facebook розповів цікаву історію, інформує UAINFO.org.

Можете, звісно, сумніватися, але це правда. Розповідав чувак, який був при цьому присутній. Завуч школи тоді з посади злетіла, а директорка ледь партквитка на стіл не поклала. А було це так.

В СРСР до визначних "комуністичних" дат завжди проводили якісь заходи: лінійки, уроки мужності, зустрічі з ветеранами, конкурси декламаторів, театралізовані постановки, конкурси строю й пісні та інша подібна мура.

Читайте також: Декомунізація не призвела до одужання від бацили більшовизму

Отож, вирішили якось перед 7 листопада (хто забув або не знав – головне свято в СРСР, дата "великої жовтневої соціалістичної революції") провести зустріч з ветераном, який брав участь у тій "революції". Запросили, посадили у почесному кутку на сцені за стіл з червоною скатертиною. Спочатку то вірші декламували, то пісні співали, а потім головне – спогади ветеранські.

А діду було вже так добряче під 90 рочків – часу з 1917 пройшло чимало. У діда стареча деменція. Але пам`ять гарна, особливо на яскраві події далекого минулого. А тут ще й питання піонери задають – кому яке написали на бомажці.

Один питає:

– Діду, а вас буржуї гнобили?

– Ох, ще і як гнобили.

– А чи ви страйкували?

– А як же, звісно.

– А через що?

– Ну, от, наприклад, зарплату на заводі нам видавали великими купюрами, а чарка горілки у шинку коштувала 5 копійок. Зайдеш після получки, а шинкарка решти не має. Тож ми страйкували, аби частину зарплати давали дріб`язком. 

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube