Впливові міжнародні медіа та аналітики Інституту вивчення війни помітили значну розбіжність у тому, як США та Росія подали домовленість про припинення ударів по енергетичних об'єктах, яку обговорили у розмові 18 березня президент США Дональд Трамп і російський диктатор Володимир Путін.

У звіті ISW згадується, що хоча Трамп і Путін нібито узгодили ідею про тимчасовий мораторій на далекобійні удари по енергетичній інфраструктурі, «точні контури такого мораторію наразі залишаються неясними», передає  NV, інформує UAINFO.org.

Адже Кремль заявив, що Путін прийняв пропозицію Трампа про «взаємну відмову сторін конфлікту від ударів на 30 днів по об'єктах енергетичної інфраструктури». Водночас в релізі Білого дому йдеться, що Трамп і Путін «погодилися, що рух до миру розпочнеться з припинення вогню [по] енергетиці ТА інфраструктурі». Дональд Трамп у своєму пості в мережі Truth Social також підкреслив американську версію релізу: «Ми погодилися на негайне припинення вогню по всій енергетиці та інфраструктурі, із розумінням, що ми будемо швидко працювати над повним припиненням вогню».

Читайте також: Білий дім повідомив подробиці телефонної розмови Трампа і Путіна

Тож залишається незрозумілим, заборону на які цілі передбачає цей 30-денний мораторій на удари — враховуючи різницю у релізах США та Росії про розмову Трампа і Путіна, наголошують в ISW.

Аналогічно цю значущу розбіжність підкреслює CNN у матеріалі свого редактора з міжнародної безпеки Ніка Патона Волша.

Він вказує, що саме з різниці у цих фразах починається «технічне мінне поле», якого було б легко уникнути. Але наразі формулювання, вказані в релізах Кремля та Трампа і Білого дому — «це два абсолютно різних набори ідей», наголошує Волш.

Читайте також: Кремль заявив, що Путін підтримав ідею щодо 30-денного припинення ударів саме по енергетиці

Адже Росія фактично заявляє, що 30-денне обмеження може стосуватися ударів по українських електромережах та газових об'єктах, яких вона «безжально завдавала протягом останніх років, коли українські зими перетворилися на ризикований танок із резервними джерелами енергії», а українським родинам загрожували морози.

Тоді як Білий дім — незрозуміло, через розбіжності [в позиції з РФ], описку чи нюанси перекладу — поширив ймовірне припинення вогню «потенційно на все те в Україні, що вважається інфраструктурою», вказує CNN: а це можуть бути мости, можливо, також ключові дороги, порти чи залізниці. «Це створює умови, які майже неможливі для [втілення] на тлі невпинних повітряних атак Росії, які відновилися — як і щовечора — надвечір 18 березня», — констатує CNN.

Читайте також: Кремль заявив, що Путін підтримав ідею щодо 30-денного припинення ударів саме по енергетиці

Видання також додає, що з наближенням літа та зменшенням потреб в опаленні припинення атак на енергетичну інфраструктуру є меншою поступкою з боку Москви. Тоді як для Києва вимога припинити завдання ударів по енергетичній інфраструктурі Росії усуває «одну з найпотужніших форм атаки, яку має Україна». Адже Україна місяцями використовує безпілотники великої дальності та ракети для ударів по російських нафтопереробних заводах і трубопроводах, завдаючи серйозної шкоди головному інструменту прибутків Кремля: експорту його вуглеводнів, здебільшого до Китаю та Індії.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube