Нове дослідження біологів кардинально змінює уявлення про походження Homo sapiens.

Замість однієї чіткої лінії, сучасні люди можуть бути нащадками щонайменше двох стародавніх популяцій, які розійшлися понад 1,5 мільйона років тому й залишалися ізольованими понад мільйон років, перш ніж знову возз'єднатися близько 300 000 років тому, інформує UAINFO.org з посиланням на NV.

Аналіз даних із проєкту 1000 Genomes Project дав змогу змоделювати, як відбувався цей поділ і подальше злиття. Дослідники виявили, що одна з популяцій зазнала різкого скорочення чисельності, перш ніж почати повільне зростання.

Читайте також: В Україні виявили сліди найдавніших європейців 

Саме вона внесла близько 80% у генетичний склад сучасних людей, а також стала предковою групою для неандертальців і денисівців. Друга популяція, що забезпечила решту 20% ДНК, ймовірно, зіграла ключову роль у розвитку когнітивних функцій.

Результати дослідження вказують на складну і нелінійну еволюцію людини, спростовуючи спрощені уявлення про послідовний розвиток від одного предкового виду.

Натомість людська історія нагадує густо переплетений кущ, де різні гомініни співіснували, взаємодіяли та впливали один на одного. Нові знахідки підкреслюють значущість гібридизації та генетичного обміну в еволюції Homo sapiens.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube