Дослідження Університету Род-Айленду показало, що мікро- та нанопластик можуть накопичуватися в мозку і потенційно прискорювати симптоми хвороби Альцгеймера у людей із генетичною схильністю.

Мікропластик — це надтонкі частинки пластику, які вже потрапляють у наше тіло через їжу, воду та навіть повітря. Попередні дослідження показали, що ці частинки можуть проходити через гематоенцефалічний бар'єр — природний захист мозку від шкідливих агентів, передає NV, інформує UAINFO.org. 

Асистентка професора фармацевтичного коледжу Джеймі Росс досліджувала, як мікропластик впливає на мозок. Її команда виявила, що накопичення пластика може впливати на пам’ять і когнітивні функції, особливо у людей із генетичним ризиком Альцгеймера.

Для експерименту вчені використовували мишей, генетично модифікованих для наявності гена APOE4, який значно підвищує ризик розвитку хвороби Альцгеймера.

Читайте також: Учені з’ясували, які продукти допомагають підтримувати пам’ять і увагу в літньому віці

«У цих мишей, як і у людей, немає гарантії, що обов’язково проявляться зміни у когнітивних функціях», — пояснила Росс. «Але спосіб життя та навколишнє середовище можуть впливати на розвиток хвороби. Ми досліджуємо фактори, які можна змінити — харчування, фізичну активність, вітаміни, і особливо токсини, такі як мікропластик».

Мишей поділили на дві групи: APOE4 й APOE3. Протягом трьох тижнів вони отримували воду з мікропластиком. Частинки потрапляли в органи, включно з мозком. Контрольна група мишей такого впливу не зазнавала.

Після експозиції Росс та її команда провели тестування когнітивних функцій. Мишей поміщали у відкриту камеру, де вони могли вільно пересуватися 90 хвилин. Звичайно миші тримаються ближче до стін, щоб сховатися від хижаків. Але APOE4 миші після впливу мікропластику, особливо самці, більше пересувалися по центру, ставши більш вразливими.

У тесті на розпізнавання нових об'єктів самки APOE4 із мікропластиком повільно впізнавали нові предмети або не впізнавали їх зовсім — ознака когнітивного зниження.

«У чоловіків з Альцгеймером частіше спостерігається апатія, у жінок — проблеми з пам’яттю. Ми бачимо подібні відмінності й у мишей після впливу мікропластику», — пояснила Росс.

Читайте також: Знайдено "кнопку скидання" пам’яті у мозку людини

Результати дослідження викликають занепокоєння, оскільки мікро- і нанопластик — одні з найпоширеніших токсинів навколишнього середовища. У 2023 році інше дослідження Університету Род-Айленду показало, що лише верхні два дюйми дна затоки Нарагансетт містять понад 1000 тонн мікропластику.

Росс продовжує дослідження та закликає до подальших робіт у цій сфері, сподіваючись на кращу регуляцію токсинів. В США у липні 2025 року було запропоновано законопроєкт Microplastics Safety Act, який передбачає дослідження впливу мікропластику на здоров’я людини, зокрема на дітей та репродуктивну систему.

«Мало коштів витрачається на вивчення впливу мікропластику на здоров’я людини. Те, що ми бачимо у мишей, відображає реальний світ. Ми хочемо стимулювати подальші дослідження мікропластику та нанопластику», — зазначила Росс.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube