Молодий український політтехнолог Олександр Солонтай, що вже стиг здобути собі статус persona non grata у Російській Федерації, з першої ж ночі 3 на 4 липня 2012 року не залишає табір захисників державного статусу української мови біля Українського Дому на Європейській площі у Києві. Як він пояснив власному кореспонденту uainforg, це для нього не робота, а «громадська діяльність».

Справа у тому, що я працюю у вільний від громадської діяльності час, я ходжу на роботу, як і всі звичайні люди. Я працюю в дуже цікавій та корисній організації, котра займається  політичною освітою. Наша організація називається  «Інститут політичної освіти» (ІПО).  Видаємо різну літературу навчального характеру, проводимо освітні, тренінгові семінари, різні заходи, інколи буваємо за кордоном. Я на багатьох заходах бував у Росії, але останній захід закінчився тим, що вони там припинили нашу роботу.

Декому, і це дуже вигідно «регіоналам» та деяким іноземним спецслужбам, які роблять все для балканізації України, вигідно подавати, що головне питання сьогоднішнього протеста дуже галузеве. Мова – це поняття, яке насправді не всім болить. Якісь націоналісти, як написала газета «Сегодня» - бунт, «языкобунт», наче у окупаційному гето.

Насправді, чи не є це частиною якогось великого плану, який ще не озвучується владою до кінця, а лише частково. Наприклад, у травні нинішнього 2012 року займаючий посаду президента Віктор Янукович сказав, що восени «мы будем изменять Конституцию для вхождения в Евразийский союз». Чи не є частиною послідовного набору дій?

Послідовного, ні. Хаотичного.

Але загалом в одній лінії набору дій, повязаного з  встановленням в Україні авторитарного режиму.

Зараз Україна схиляється від демократичного до авторитарного. Влада готова на будь-які методи, на мовні законопроекти, на що завгодно вона готова піти, але лише для того, щоб залишитися владою надалі. Вибори для влади -- це лише невеличкий Рубікон, який вони повинні перейти, щоб створити видимість якихось дискусійних змагань і т.п. А далі вони почнуть забирати і згортати абсолютно все. Все підряд.

Отже, на Ваш погляд, справжні репресії в Україні ще попереду?

Так, справжні репресії Україну чекають в листопаді, грудні і в 2013 році.

Почнеться повна зачистка політичного поля.

Чекайте, але ж парламентські вибори покажуть, наскільки населення вже не сприймає цю владу

Але парламентські вибори виявлять, скажімо так, «засвітять», і тих, кто активно діє проти влади. Тих, хто підтримує опозицію.

А, враховуючи, що Янукович будь що прагне залишатися президентом, він не зважатиме на жодні перепони.

Повернемося знову до Конституції. Чи буде правляча більшість ще до проведения осінніх парламентських виборів змінювати Конституцію?

Про запас - так. Вони підготують зміни до Конституції на той випадок, якщо вони не зможуть дотиснути так, щоб Янукович 2015-го року потрапляв у другий тур президентських перегонів, щоб потім забезпечити йому перемогу у другому турі за рахунок фальсифікацій.

Конституцію намагатимуться змінити таким чином, щоб президента можна було обирати інакше. Наприклад, рішенням тіє ж парламентскої більшості. І ще багато змін будуть намагатися зробити - про мову, державу, кордони, військові бази, та що завгодно. Причому кожного разу подібні зміни вносимуться із особливою зухвалістю.

Аналогічна ситуація склалася і з мовним законопроектом Колесніченко-Ківалова.

Я хотів би звернутися до тих, кого ніби-то взагалі не турбує українська мова. Я розумію, що є багато російськомовних людей, на яких те, що відбувається зараз у Верховній Раді чи ось тут біля Українського Дому, взагалі жодним чином не впливає. Я їх розумію. Я сам з Ужгорода, і у нас мовні питання просто непристойно обговорювати, це несмак. В нашому мультикультурному регіоні всі всіх поважають, поважають різні погляди, й такі речі не обговорюють. Але у нас звернули увагу на інше - як прийняли цей закон. Тобто зараз у парламенті практично можна прийняти будь-яке рішення - без дискусій, без обговорення, без поправок, без «ставимо на голосування». Може статися що-завгодно.

Залежні від Адміністрації президента народні депутати показали, що народ для них - ніхто. Вони навіть не ховаючись говорять «мы их развели как котят». Мене це як громадянина обурює. Я проти цього буду протестувати.

Ви висловили цікаву думку, яку поки що мало хто озвучує. Стосовно 2013 року. Що буде після виборів? В якій формі відбуватимуться репресії? Як в Білорусії?

Тих людей,  котрі мають ресурси, а парламентські вибори це засвітять, будуть знищувати.

В другу чергу будуть знищувати організовані структури, політичні партії, осередки, організації, громадські утворення, всі осередки активності будуть піддані розчищенню. Цим займеться Служба безпеки, де створено відповідний департамент, т.зв. «по боротьбі з тероризмом», а насправді по боротьбі з громадською активністю.

Окрім того, третій наступ, який зробить репресивна державна машина - це позбавлення констиуційних свобод людини та громадянина. Почнуть забороняти мирні зібрання, намагатимуться забороняти будь-які акції протесту, намагатимуться згорнути останні незалежні медіа.

Однак, такі речі є геть неприродними, на мою думку. Громадяни на них не зможуть не відреагувати. Вони будуть кидати телевізор, бо він стане зовсім цензурований, вони будуть робити акції ненасильницького спротиву, громадняни почнуть показувати самоорганізацію. Я думаю, що в Україні все більше і більше людей погоджуються з тезою про те, що Україна зараз рухається в неправильному напрямку, Україна розвернулася від Європи і падає в прірву.
 Україна йде навіть не в Азію, а в Азіопу.

Це абсолютно нікому не подобається - ні Сходу, ні Заходу, ні місту, ні селу. Люди почнуть консолідуватися. У Януковича немає ніяких шансів зберегти владу. Він карколомно робить помилку за помилкою, щодня шукає, кого ще налаштувати проти себе. Він не робить абсолютно ніяких висновків.

Ви не виключаєте, що він офіційно втратить повноваження голови держави навіть до президентських виборів, тобто до 25 лютого 2015 року?

Найбільш позитивний сценарій на сьогоднішній день - це позачергові президентські вибори.

Після чергових парламентських?

Нещодавно Арсеній Яценюк сказав, що якщо говорити про позачергові парламенстькі вибори, то це нереально, а якщо реально, то лише для «регіоналів». На думку опозиціонерів, дату виборів до Верховної Ради України все ж варто лишити без змін – 28 жовтня 2012 року.

28 жовтня - це парламентські вибори, які зараз не дають можливість сконцентруватися політичним силам над головною задачею. Це усунення від влади Януковича.

Ніде в Європі президент не має стільки повноважень. Ні в прокуратурі, ні в суддівській сфері, ні у виконавчій владі, Кабміні, чи в бюджетній політиці. Це неприродні повноваження, тому він ним й зловживає.

А що власне зміниться 28 жовтня? Як кажуть, від перестановки додатків сума не змінюється

Мені здається, що в новому парламенті визначальною стане роль нардепів-мажоритарників.

До гри долучаться 225 не від кого не залежних молодих, амбіційних, заможних людей. І вони почнуть зі всіх сторін тиснути як на владу, так і на опозицію. Після парламентських виборів почнуть формуватися нові політичні сили, які почнуть вигризати і одну, і іншу сторони.

Як кажуть у Росії, «випилювати»...

Я впевнений, що такий сценарій є найбільш дієвим та оптимістичним.

Зараз існують різні думки про те, яким буде пропорціний склад цієї списочної частини, цих 225-ти партійних кандидатів. Дехто говорить, що Януковичу насправді хотілося б перетворити Верховну Раду на якесь неорганізоване болото, і стравити між собою різні групи. Тобто, дати всім по трошки, щоб ніхто не міг ні з ким домовитись

Я вважаю, що чим більше різних сил увійде в парламент, тим краще.

Добре, що в нас окремо є опозиційна колона «Батьківщини», ВО «Свободи» та УДАРу.

Бо було б добре, якби вони зараз позмагатися якістю своїх списків. Це те що може нам зараз допомогти.

 Дмытро ДОБРЫЙ dm_dobriy, UAINFO