Теза про черговий розкол України виходить з Кремля. Так вважає історик, професор Ярослав Грицак. На його думку, вона є значно перебільшеною.

В інтерв’ю Радіо Свобода він висловив припущення, що лінія розколу України перестає бути географічною, а стає віковою.

– Андрій Клюєв заявив, що відсутність діалогу призведе до розколу країни "не на дві, а на три частини". Пане Грицак, як секретар РНБО може говорити такі речі?

– Це є цілком пропагандистська теза, вона виходить з Кремля і активно пропагується. Тиждень тому я був у Страсбурзі і мав нагоду бачити як це не тільки пропагується, але і поширюється у вигляді листівок серед євродепутатів службою, яка є відверто проросійською. Також цю тезу тиражують люди, які в Україні, так би м’яко сказати, лобіюють інтереси Кремля, до яких я зараховую і пана Клюєва. Ця теза є дуже сильно перебільшеною. Ми живемо з цією тезою вже 20 років. Україна колеться, але не розколюється, як нас не лякають. Кілька днів тому я розіслав по кілька питань своїм близьким колегам зі Сходу та Півдня України. Людям, які займаються соціологією і дуже добре відчувають місцеві настрої. Вони підтверджують, що тези про розкол України є дуже перебільшеними. Не видно цього розколу. Майже всі погоджуються, що немає дуже великої симпатії до Євромайдану, але немає і вираженої ненависті. Радше є байдужість і аморфність. Якщо б борони Боже дійшло б до того найгіршого варіанту – розколу, про який нам говорить Клюєв, то навіть незрозуміло, де б зараз Україна ділилася, де ця лінія розколу проходить.     

– От раніше говорили про дві України, а тепер про три…

– Говориться про Крим і про Донбас, і то не весь, а тільки його східну частину – Луганськ. Але більшість кажуть, що лінія справді дуже аморфна, майже невловима. Ще багато кажуть, що лінія зараз не є географічною, а радше віковою чи соціальною. Перший прогноз розколу України, який я знаю, був зроблений рівно 20 років тому, вкінці 1993 року, і зробили його ніхто не інший, як ЦРУ. Він, звичайно, є таємним, але він просочився у пресу, що Україна на повних порах йде до громадянської війни між україномовним Заходом і російськомовним Сходом, у порівнянні з чим, там писалося, югославська війна буде виглядати, як невинний пікнік. Отже, у цих прогнозах ми вже живемо 20 років. Чим більше цей розкол прогнозують, тим менше він стається. Вже на початку 90-х років серйозні соціологи, які робили опитування і пробували їх аналізувати, із здивуванням для себе зробили такий висновок, що при всіх тих внутрішніх розколах, Україна дивовижно виглядає, як стабільна спільнота. І щось є, що тримає Україну, як залізними обруччями, не дозволяє їй розвалитися.     

– Багато хто говорив, що Україна ділиться за мовними ознаками, американський політолог Семюель Гангтінгтон, наприклад, писав про поділ за релігією, а на Вашу думку, наскільки я зрозуміла, поділ зараз відбувається за віковими ознаками?

– Є таке відчуття, що лінія перестає бути географічною, а стає все більше віковою. Подивіться опитування, чим молодші люди і чим краща освіта, (а в українському випадку молодь майже однозначно з вищою освітою), тим більшою є підтримка євроінтеграції. І тут уже немає сильних регіональних розходжень. Сильні розходження є вікові, між молодшими і старшими українцями.

Підписуйся на сторінки UAINFO у Facebook, Twitter і YouTube