Президент України Віктор Янукович на саміті Україна — ЄС у травні 2010 року обіцяв виконати перший етап за рік, а не виконав за три. Відсутність належного бажання докладати зусиль у цьому і є головною причиною невиконання Україною навіть законодавчого етапу. А оскільки всього цього досягли аж до осені минулого року і не встигали виконати умови до Вільнюського саміту, щодо якого влада (перш за все, Президент) мала негативні плани, то на останньому етапі теж ніякого фінішного спурту не було.

В принципі, хоч як це сумно, але відношення нинішнього Президента до перспективи безвізового режиму з Європейським Союзом приблизно дорівнює його бажанню підписувати Угоду про асоціацію з ЄС. Тобто цього бажання немає, і відтак немає результату.

Тепер очевидно, що електорат Президента, можливо, в цьому і не зацікавлений. І це вже не було б аргументом на користь Януковича. 

Що ж до заяв деяких представників Партії регіонів про те, що все буде швидко зроблено, — так говорять, коли нічого сказати. Але я не виключаю, що можуть зробити. Думаю, зараз, на даний момент — доки не розв’язано політичної кризи всередині країни — до цього питання влада звертатися взагалі не буде. Можливо, на березневому саміті з ЄС, якщо він відбудеться, до цього моменту пару таких законів буде формально проголосовано в парламенті.

Але це не означає, що ситуація зрушиться з місця. Більше того, вже зараз йдеться про відставку влади, а не про виконання нею якихось недороблених робіт.