Ото мене улибає, як критики серед блогерів і блогери серед критиків стартують на добровольців, які їдуть на схід, мовляв, ті не мають військової підготовки і спеціальних навичок. І взагалі заважають дорослим дядям воювати.

Спробую розвіяти три основні міфи:

1. Про АТО:
абсолютно неефективний дроч, покликаний замилювати очі нам з вами. Ті хто хочуть - воюють. Хто не хоче - продовжує не воювати, заявляючи при цьому 'я сцуко в танку горів, а ваші чоловічки нам тут маліну псують всю'.
Розоізнити легко: перші благають, щоб їм дали хоч велосипеди аби на фронт прорватись, другі прилітають в тили на персональних гелікоптерах. Деякі, треті - досі чекають на бодай якусь мобілізацію - їх найбільше.

2. Про підготовку:
Це як зі знанням англійської: хочеш знати - спали шкільний підручник, і з ним викладача. Поки активісти вчилися воюватм - армія вчила потенційних вояків копати картоплю і будувати дачі.

3. Про ідейність:
В нашій армії є тисячі ідейних хлопців. На жаль ними керують неідейні політики.
Активісти можуть пристрелити лідера-зрадника. На жаль у міністрів охорона озброєна значно краще ніж у рідної армії і солдати стратити політика не можуть.

Ось і робіть висновки, чиї загони будуть боронити країну ефективніше...