Уже тривалий час не дають спокою слова патріарха УГКЦ Святослава про «канонічність» УПЦ (Московського патріархату). Ще вчора дискусія з цього приводу відбувалася, як правило, у колі гурманів від церковної політики. Проте отримав несподіваного листа від заступника командира Батальйону ОУН, відомого поета Бориса Гуменюка, який у ці дні перебуває у селі Піски біля Донецького аеропорту. Виявляється і на фронті слова блаженнішого Святослава зачепили наших бійців «за живе».

Щоб з’ясувати, що ж власне сталося, доцільно нагадати контекст висловлювань предстоятеля УГКЦ. Патріарх Української греко-католицької церкви Святослав заторкнув тему взаємин його церкви і УПЦ (МП), у зв’язку із хамською поведінкою митрополита Російської православної церкви Іларіона Алфєєва.

Виступаючи на Синоді єпископів у Ватикані, куди той був запрошений Святійшим отцем, папою Римським Франциском, цей достойник у кращих традиціях своєї церкви і путінської влади, почав обливати брудом УКГЦ. При цьому треба наголосити, що митрополит Іларіон, якого називають правою рукою патріарха Кирила і «міністром закордонних справ» Московського патріархату, вдається до атак на УГКЦ постійно, а суть його звинувачень зводиться до промовистого твердження, що усі Східні Католицькі церкви, в тому числі УГКЦ, є «кровоточивою раною на тілі Христової церкви».

Відповідаючи на цей закид, а точніше бруд і брехню, патріарх Святослав справедливо наголосив, що УГКЦ залишається «кісткою у горлі» для Московського патріархату, оскільки твердо стоїть на засадах Христової церкви і вірно служить українському народові. Від себе додам, не тільки для Московського патріархату, а передусім для Путіна і його кривавого режиму.

Він також делікатно вказав Іларіону Алфєєву, що замість того, щоб пхатися у справи Церкви до якої він не має жодного відношення, краще б той зайнявся упорядкуванням справ у православ’ї, яке на території України залишається розколотим і розсвариним. Саме у цьому контексті ним і були сказані слова про «канонічність Української православної церкви у єдності з Московським патріархатом».

Наголошую, патріарх Святослав не робив заяв, що УГКЦ визнає УПЦ (МП) єдиною канонічною Православною церквою в Україні, як про це пишуть деякі ЗМІ.

Як на мене, то з’ясовуючи ситуацію з православними церквами в Україні, патріарху Святославу не слід було послуговуватися словом «канонічний», яке представники УПЦ (МП) вже давно дискредитували. Однак, патріарху видніше…

У цьому зв’язку важливо підкреслити реакцію на слова Святослава Святійшого патріарха УПЦ КП Філарета: «Все іде від Москви. Москва хоче посварити Українську церкву Київського патріархату і Українську греко-католицьку церкву, щоб у нас не було миру і злагоди, і ми воювали між собою». Як кажуть – в точку. Ні додати, ні відняти.

А щоб не було найменших сумнівів у позиції УГКЦ щодо УПЦ КП наведу уточнюючі слова патріарха Святослава. Щоб розставити усі крапки над «і» та уникнути перекручень, він заявив агентству РІСУ: «Я підкреслював і хочу тепер підкреслити, що ми з абсолютною глибокою повагою ставимося до всіх конфесій, які є в Україні.

Мені стає цілком очевидним, що справді хтось хоче перенести це протистояння, яке сьогодні є в Україні між українським суспільством і зовнішнім агресором, на релігійний ґрунт. І таким чином розпалити міжрелігійний, міжконфесійний конфлікт в Україні. І тут я погоджуюся з патріархом Філаретом, що хтось дуже хоче посварити релігійне середовище.

І я сьогодні скажу – не вдасться! Ми це розуміємо і на провокації не піддамось. Ми сьогодні, і Православні церкви, і Католицькі, і протестанти є всі як ніколи єдині. Такої єдності у релігійному середовищі, такого практичного екуменізму, який є сьогодні, за останніх 25 років ніколи мабуть не було», – підсумував глава УГКЦ.

На цьому можна було б поставити крапку. Але напрошується головний висновок. Криваві пазурі Путіна уже відчувають традиційні християнські церкви в Україні. У цьому немає нічого дивного. Адже російсько-українська війна – це не тільки війна за рідні землі і нашу державність. Це також війна за нашу національну і духовну ідентичність.

Ми не тільки знаємо, які церкви підставили своє плече українському народові у цей важкий для нього час. Але й бачимо і знаємо тих, хто «благословляє» російські танки і «гради» на вбивства українців на Донбасі.

На все прийде час розплати. І коли він прийде, слова про «канонічність» ніхто до уваги брати не буде.