Якою мовою ми виховуємо?

Коли на початку 80-х я перевелась зі Львова до Київського університету і 1 вересня зайшла до аудиторії,то  спочатку  подумала, що заблукала.Дівчата  розмовляли між  собою російською.  Я перепитала, чи це українські філологи. Вони. І в мене вирвалось: « То чому ви розмовляєте російською?» Дівчата витріщились на мене, а оскільки то були дівчата з провінції,то їм стало незручно. Принаймні, більше я від них не чула російської.

Столична інтелігенція виховувала своїх дітей шляхом найменшого спротиву. На вулиці розмовляй як хочеш,а вдома українською. Це в кращому випадку. На українську філологію йшли,щоб мати тепле місце у видавництвах. Так мені пояснила нова моя однокурсниця, коли я спитала її,що роблять ця панянки з вищих кіл на українській філології. Виявляється, люди думали про  перспективи своїх дітей, хоча русифікація йшла, начебто, повним ходом. Режим уникав мовних конфліктів, хоча в мовній шизофренії була вже закладена міна, яка за умов дикого капіталізму  спрацювала. Держава самоусунулась від культурної політики, і проросійські сили взяли реванш.

Наслідком цього реваншу став новий підхід до виховання підростаючого покоління: яка  різниця, якою мовою розмовляти? Треба знати різні мови. Ця думка вперто насаджувалась два десятиліття як від  проросійських сил,так і європейських мрійників. Знову міна.

В результаті ми отримали війну, і навіть зараз не припинились балачки про мовну толерантність. Та немає ніяких російськомовних патріотів, патріотизм або є, або немає. Допоможіть відкрити очі  тим,кого влада і суспільство зробили заручниками мовного паралічу, коли одна людина воює за Україну, послуговуючись мовою ворога, а інша, послуговуючись виключно українською, ховається від мобілізації під жінчину спідницю. Звичайно, патріотом буде перша людина, а друга – нікчемою. Але це знову чергова міна.

Тепер уявіть, що війна закінчиться, патріотизм пригасне, і залишаться ті самі газети й телебачення російською мовою,почнуться знову балачки про братів. І політичні біженці з Росії стануть мріяти про «новий руський мир». І розпочнеться черговий виток пекла для української мови. Що тоді казатимуть батьки, відправляючи дітей до школи?.. Що найкраще бути в питанні мови флюгером і прагматиком?