MENU

Війна України за незалежність розпочалася 5 років тому

5604 6

Спусковий гачок сьогоднішньої війни України за свою незалежність, за саме наше існування, як держави, був натиснутий 5 років тому. Був натиснутий кнопками "За" на пультах для голосування депутатів Верховної Ради України.

27 квітня 2010 року антиукраїнська депутатська більшість російської маріонетки - Януковича, по-вірнопідданськи синхронно з Думою РФ ратифікувала, так звані, Харківські угоди.

Саме тоді злочинним, зрадницьким голосуванням руками своїх агентів у парламенті України, Москва запустила механізм війни, у якій бореться Україна сьогодні.

Тепер це визнає і Путін - у пропагандистському фільмі "Крым. Путь на Родину", зухвало і цинічно розповідаючи про ключовий момент, який був необхідний Кремлю для анексії Криму. Ці угоди відкривали шлях путінській Росії для подальших кроків, що в результаті мали, як мінімум, привести до окупації величезної української території. А при повній реалізації, мали ліквідувати саму українську незалежність, знищити нашу державу і повернути Україну в статус російської "окраины".

В кінці квітня 2010 мало хто розумів цю смертельну загрозу, яка поставала перед Україною, внаслідок втілення Харківських угод. Мало хто, на жаль, тоді уповні відчував і розумів, що сутички і їдкий запах диму у залі українського парламенту під час ратифікації є передвісниками майбутньої, сьогоднішньої кривавої війни.

Так, я відчував. І я це розумів. І робив все, що тоді, у тих обставинах, міг зробити. Як міг, я намагався цього не допустити. Так, я намагався зірвати злочинне голосування. Так, були димові шашки, не по-парламентськи йшов в рукопаш. Розумію, тоді шансів було не багато, але це була відчайдушна спроба зупинити зло. Для мене війна почалася в той день.

Тоді нас, українських державників із глибоким розумінням того, що є для держави головним, виявилося замало. Але ще гірше, що тоді в українських державницьких сил було недостатньо єдності. І, мабуть, відповідальності.

Але це наша історія. І вона повинна нас вчити. Тоді все, що нам доводиться пережити, буде не намарно.

І сьогодні, у 2015-му, із, нібито далекого, 2010-го, наша історія говорить нам, всім українцям: за Націю, за Державу, за Гідність і Незалежність маємо бути єдиними, маємо бути рішучими, маємо стояти плечем до плеча, маємо пам'ятати про головне і маємо тримати стрій.

Так, переможемо.

Андрій ПАРУБІЙ


Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter

Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки

Інші новини по темі


Правила коментування ! »  
Комментарии для сайта Cackle

Новини