Два екс-генпрокурори за рік розслідування кримінального провадження щодо Дмитра Табачника не були здатні оголосити про підозру українофобові та колишньому очільнику Міністерства освіти.

Нові – Віктор Шокін і його команда – перейняли естафету і теж «розслідують» те, що вже по кістках розібрали у своїх публікаціях прискіпливі українські журналісти.

У квітні минулого року Центр протидії корупції, взявши ці розслідування, звернувся до СБУ із заявою про злочин, де детально юридичною мовою описав найпромовистіші зловживання, довести які мало бути суто технічною справою слідчого: вилучити документи, провести обшуки, допитати свідків та здійснити інші слідчі дії. (Оприлюднені схеми Табачника значно простіші, ніж, наприклад, Іванющенка чи Злочевського, яким уже повідомили про підозру, щоправда, після того, як останні встигли убезпечити свої гроші та статки від потенційного арешту та конфіскації.)

У СБУ, голова якої декількома роками раніше вимагав порушення кримінальної справи по Табачнику, вмили руці та перевели стрілки на ГПУ, де розслідування спустили на нижчий рівень – до Київської прокуратури. Врешті-решт провадження було порушене і слідство почало «з'ясовувати обставини» того, як із порушенням законодавства:

1. колишнє керівництво МОН відчужувало об'єкти нерухомого майна;

2. закуповувало підручники за завищеними цінами;

3. упроваджувало Єдину державну електронну базу з питань освіти;

4. створювало інтернет-портал «Єдине освітнє інформаційне вікно».

Юристи ЦПК як свідки були цілий один раз на допиті по справі – у цьому році в слідчому управлінні ГПУ.

Минулого року таке щастя перепало і Максимові Опанасенку, журналістові програми «Слідство.Інфо», одному із викривачів схем Табачника.

Три рази – у травні та грудні 2014-го й у березні поточного року – ми цікавилися перебігом розслідування і чи, раптом, нічого із майна спритного екс-міністра не заарештовано в Україні.

Усі три відповіді можна звести до двох слів: «ми розслідуємо».

Проте, спілкування зі слідчим свідчить про зворотній процес.

Так, слідство в ГПУ досі не допитувало одного з головних посібників колишнього міністра – його екс-заступника Євгена Суліму, за підписом якого на понад 600 державних на той час ВНЗ розлетілися «листи щастя», що зобов'язували підключатися до «Єдиного освітнього інформаційного вікна» за 30 тис гривень на рік!

Також, слідству «не вдалося» встановити документи та рішення «за підписом міністра», які б свідчили про зловживання службовими обов'язками або корупцію.

Що ж заважає зібрати доказову базу?

Виявляється, розслідуванню не сприяють в самому МОН! ГПУ, СБУ та всі правоохоронні органи країни вирішили, що справу має розслідувати саме Міністерство освіти.

Начальник Управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк вважає, що штучне затягування підозри Табачнику – не провина його підлеглих, а проблема МОН. «Зрештою, у міністерстві могли б самі провести службове розслідування, що стосується державних закупівель», – сказав представник ГПУ.

Та поки прокурори і слідчі виправдовуються за бездіяльність та прикривають гучними політичними заявами відсутність підозр щодо колишніх високопосадовців із санкційного списку ЄС, Табачник, ізраїльтянин за паспортом, не переймається. Адже без підозр та притомного розслідування скоєних Табачником злочинів на посаді міністра МОН, санкції з нього таки будуть зняті, майно та гроші, здобуті кропіткою працею на ниві покращення освіти в Україні, – залишаться в родині, а збитки, що рахуються сотнями мільйонів гривень, ніколи не будуть відшкодовані державі.