«Зараз Україна несе на собі тягар європейської системи безпеки. Якби ця система працювала, не було б російського вторгнення до Грузії, сепаратизму в Молдові чи теперішньої ситуації на Донбасі», – вважає Едвард Лукас, британський журналіст, публіцист, старший редактор авторитетного і впливового журналу The Economist, старший віце-президент Центру аналізу європейської політики (CEPA).

Він працював у московському бюро журналу від 1998 до 2002 року, а 2008-го написав книжку «Нова холодна війна» – про путінську Росію як загрозу для Європи. Попри те, що Кремль якраз застосував зброю проти Грузії, європейці ще не вірили в серйозність цієї загрози, й лише з початком війни на сході України почали змінювати своє ставлення.

Цими вихідними Едвар Лукас побував в Україні – виступив зі промовою перед випускниками Українського католицького університету у Львові. Деякі із висловлених думок британця видаються нам цікавими й для ширшої аудиторії.

Виступаючи у Львові, Лукас схарактеризував ситуацію в Україні як конфлікт між реальною політикою (геополітичною стратегією впливу) й політикою цінностей, яка відштовхується від демократичних принципів. «Коли ми підписували Будапештський меморандум, то справді вірили в цю безпекову ідею, – пригадує він. – Однак зараз ми ігноруємо цінності, бо вони дорого коштують». Тому Європа, не готова відмовитись від доходів, досі дозволяє заробляти на своїй території російському бізнесу, а також не поспішає надавати підтримку Україні.

«Європа досі живе у стані ілюзій, що протримався від позаминулого десятиліття, – каже Лукас. – Це так званий європейський ла-ла-ленд: Європа не вірить, що Росія докорінно змінила правила гри і що геополітика визначає міжнародну ситуацію». Виявилось, що не Західна Європа, а якраз Україна живе за моделлю цінностей: це показав Майдан, на якому люди захищали європейські ідеали. Тимчасом як дії Заходу, що не готовий ризикувати, тепер визначає нав'язана Кремлем геополітика. Навіть російська пропаґанда знаходить своє місце у західному інформаційному просторі завдяки фундаментальній вірі у правдивість публічних заяв, що панує в Європі. Тому багато слів Путіна чи неправдивих повідомлень російських ЗМІ сприймають як правду або ж намагаються шукати правди «десь посередині».

На думку Лукаса, російський президент, хоч і усвідомлює величезні ризики й матеріальні витрати на утримання відновленої імперії, проте має багато рис homo soveticus і мріє створити «м'яку імперію», в якій зможе контролювати держави-супутники за допомогою спецслужб, корупції, дотацій, економічних зв'язків та пропаганди, – «і така імперія буде набагато впливовішою за СРСР».

Щоб не дозволити Путіну здійснити свою мрію, Захід намагається втримати пострадянські країни, зокрема Білорусь та Азербайджан, від остаточного повернення у сферу контролю Москви. «Якщо обирати між Білоруссю як частиною Росії і незалежною Білоруссю, я оберу останній варіант. Це не означає, що ми пробачаємо Лукашенка, який мав би бути в тюрмі, а не при владі. Те саме стосується азербайджанського президента Алієва. Але вплив Заходу обмежений, і він діє саме так», – розмірковує Лукас.

Намагання Європи примусити Київ піти на поступки Росії у питаннях автономії Донбасу Лукас уважає несправедливими. «Що більше людей живуть у вільному суспільстві, то краще. Я не хочу, щоб мешканці Донбасу жили під кримінальною владою, а хочу, щоб вони жили як європейці... Не можна вірити Путіну», – каже він. На його думку, якщо Захід матиме сильну й консолідовану позицію щодо Росії, Україна зможе легко реінтегрувати Донбас. Але: «Європа вже зробила достатньо, й Україна зараз має змогу перетворити себе на успішнішу країну, а за подальшої підтримки Заходу матиме ще більші шанси».

«Ваш уряд мусить дати собі раду з трьома кризами, – каже Едвард Лукас. – По-перше, це геополітична криза, а саме атака Росії. По-друге, це потреба повернути борги й кредити, набрані за часів Януковича. По-третє, це конституційні проблеми та необхідність швидкого створення ефективних державних інститутів. Тому уряд має кілька завдань – від ефективної оборонної політики й вирішення проблем з боргами до змін усередині країни, щоби пересічний громадянин бачив якийсь прогрес».

Великою поразкою української влади британець називає те, що вона «малоефективна вдома»: Петро Порошенко чудово виступає за кордоном, однак не спромігся на дієву боротьбу з корупцією або вирішення проблеми з олігархічним капіталом. «Можна сказати, що в українській політиці є цінності, але їх треба повернути в реальність», – констатує Лукас. І нагадує, що, попри вплив Заходу, доля України залишається в українських руках.

Текст виступу зреферувала для публікації Анна РОМАДАШ