Кажуть, що парламент не буде закривати сесію і продовжуватиме роботу без канікул до 1 вересня. Та наразі тільки кажуть, а змін у графіку проведення так і немає. Ба навіть у проекті порядку денного на цей тиждень є вже графік роботи наступної третьої сесії, а питання внесення змін у поточну чомусь нема. Хоча є оголошення про її час закриття. Найбільш імовірним залишається сценарій, коли депутати не закриють сесію, але із 20 липня працюватимуть у комітетах та на округах, тобто в залі не збиратимуться. Проте це залишить змогу голові парламенту зібрати їх своїм розпорядженням у будь-який момент. От тільки чи встигнуть з далеких округів повернутися...

Тому не видаваймо бажане за дійсне і візьмемо за факт, що цей пленарний тиждень останній в цьому політичному сезоні. Не зважаючи на традиційну тактику української влади відкладати важливі рішення, а потім спробувати виконати «п'ятирічку за три дні», за ці справді три повні дні (вівторок, четвер і по половині середи та п'ятниці) реально дотиснути лише те, що вже готово і те, що критично.

Експерти «Реанімаційного пакету реформ» обрали із бази пріоритетних для забезпечення реформ законопроектів сім критично важливих та готових для розгляду і один надзвичайно шкідливий лобістський законопроект, а саме:

– № 2490 «Про державну службу». Законопроект, який відповідно до Коаліційної угоди мав бути ухвалений іще в минулому році, для прийняття якого в першому читанні довелося 19 разів переголосовувати, над яким працювали після першого читання півтора місяці експерти групи РПР «Адміністративна реформа», «Нової країни», Центру політико-правових реформ у робочі групі при профільному комітеті ВРУ на чолі з Альоною Шкрум, досі припадає пилом у комітеті Сергія Власенка. Незрозуміло, чому законопроект, який пропонує винятково конкурсний добір і призначення на всі посади державної служби, утворення постійного колегіального органу з участю представників громадськості для проведення цих конкурсів, деполітизацію та декумівство, намагаються відкласти. Єдине пояснення - президент та прем'єр-міністр бояться втратити виняткові права на формування держапарату. Такий страх може коштувати Україні 105 млн. євро допомоги від ЄС, яка прив'язана до прийняття цього законопроекту. Дивно, що у процесі відкладення ключову роль грає батьківщинівець Власенко.

– № 2049 «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо оподаткування неприбуткових організацій)». При ухваленні змін до Податкового кодексу в пакеті із бюджетною лихоманкою в грудні 2014 – січні 2015 рр. було зроблено багато помилок, які зараз кровоточать в українській економіці. Це і вже згадувані касові апарати, й електронне адміністрування ПДВ (яке, до речі, теж наступного тижня має шанс стати топ-темою), і багато чого іншого. Зокрема і спроба примусити неприбуткові організації платити податок на прибуток (це не тавтологія, це рішення наших законодавців). Щоби, наприклад, волонтери АТО із зібраних коштів ще й податок платили. Виправити помилку запропонували експерти УНЦПД, групи «Податкова реформа» РПР, «Українського форуму благодійників» та група депутатів на чолі з Оксаною Продан. Законопроект вже п'ять чи шість разів у порядку денному, але руки до нього через засилля політичних питань не доходять.

– № 2114 «Про Державне бюро розслідувань». Зняти зі прокуратури невластиві їй слідчі функції у кримінальних справах і передати їх незалежному правоохоронному органу на зразок ФБР у США Президент назвав однією зі своїх мрій. Таку мрію втілити йому та й усій країні допоможе законопроект, розроблений експертами групи РПР «Реформа правоохоронних органів», Центру політико-правових реформ та групою нардепів, зокрема Андрієм Кожем'якіним, Віктором Чумаком, Оленою Сотник і Павлом Костенком.

– № 1831 «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прозорості власності засобів масової інформації, а також реалізації принципів державної політики в сфері телебачення і радіомовлення». Ініційований нардепами Миколою Княжицьким і Вадимом Денисенком, доопрацьований між першим та другим читаннями як у комітеті Вікторії Сюмар, так і громадськими експертами групи РПР «Медіа реформа», Інституту медіа права та представниками ЗМІ. Цей законопроект дозволить встановити реальних власників медіа. Нарешті буде змога дізнатися, чи мають росіяни винятковий вплив на «Інтер» та «Вести», хто стоїть за «112» каналом.

– № 2423 «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення прозорості у сфері відносин власності з метою запобігання корупції», який дає змогу пошуку власності чиновників за їх прізвищем. Даний законопроект назвали пріоритетом антикорупції не лише експерти профільної групи РПР та Центру протидії корупції, зокрема Віталій Шабунін, а й перший віце-спікер Андрій Парубій і голова Одеської ОДА Михайло Саакашвіллі. А на акцію про підтримку включення його до порядку денного завітає міністр юстиції Павло Петренко.

– № 2431 «Про внесення змін до законодавства про захист економічної конкуренції щодо визначення органами Антимонопольного комітету України розміру штрафів за порушення законодавства про захист економічної конкуренції». Євроінтеграційна ініціатива, яка приведе українське антимонопольне законодавство у справі накладання штрафів у відповідність до вимог ЄС. Розроблено найкращими юристами у сфері захисту конкуренції у співпраці з експертами ініціативи РПР «Євроінтеграція. Зона вільної торгівлі», «Сильніші разом» та групою депутатів, зокрема Вікторією Пташник, Ольгою Бєльковою, Віктором Галасюком, Наталією Кацер-Бучковською й Іваном Крульком.

Окремо варто загадати законопроект № 2217а «Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)». Найгірше, коли зміни до Основного закону політизують і намагаються внести в цей процес власні партійні інтереси. Можна довго сперечатися, яка з моделей децентралізації, чи то французька із більшим впливом президента на призначення місцевих контролерів-префектів, чи польська, де більший вплив має уряд, краща. Але це призводить до одного – гальмування реформи. Експерти групи РПР «Децентралізація» та «Конституційна реформа» супроводжували процес підготовки змін із першого дня і до внесення пропозицій президента в парламент. Їх висновок – законопроект відповідає цілям і задачам, визначеним Концепцією реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади, затвердженою Кабінетом Міністрів України в квітні 2014 року, враховує більшість рекомендацій асоціацій органів місцевого самоврядування в Україні, Венеціанської комісії, інших українських і міжнародних експертів. Тому варто направляти в Конституційний суд і розпочинати процедуру прийняття в парламенті, яка не виключає можливостей доопрацювання в процесі.

Дивно, що не встигаючи нормально доопрацювати законопроекти про реформу правоохоронних органів, навести порядок у податковій сфері, в парламенту завжди залишається місце для лобізму. Мова йде про комплекс законопроектів № 2971, 2971-1 та 2971д «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення регулювання виробництва та обігу пива». Нібито спрямовані виправити несправедливість щодо ліцензування оптового продажу пива, яка вбиває малий бізнес (крафтові пивоварні), насправді ці законопроекти просто дозволяють рекламу пива (від 1 липня як алкоголь воно не має рекламуватися) та спрощують вимоги до точок його продажу (якщо це буде у магазині зі площею більше 20 м. кв., то можна продавати навіть у школі). Ні реклама, ні крамниці – це не малий бізнес, це інтерес великих корпорацій, для яких ліцензування дрібниця. Тому дані законопроекти не можна приймати в принципі, якщо вже законодавці справді хочуть виправити помилки щодо ліцензування, то за основу можна взяти № 2971 (урядовий, розроблений МЕРТ), але під стенограму зазначити посилення позицій спрямованих на дерегуляцію і скасування спрямованих на дозвіл спонсорства.

Буде в порядку денному і низка інших важливих законодавчих ініціатив, які ми з тих чи інших причин не вносимо у наші пріоритети. Наприклад, законопроект про місцеві вибори № 2831-3. Кількість правок, поданих до нього, можуть зробити його більш чи менш адекватним, але він точно не буде законопроектом, який запровадить відкриті списки, чого вимагає коаліційна угода. Таким чином, депутати себе знову поставили у варіант вибору меншого зла: наявна система Януковича-Портнова чи до кінця не зрозуміла система Князевича. Ми як громадські експерти заявляємо – вибір за депутатами, але критичним є кілька положень: двотуровість виборів мерів великих міст, суттєве обмеження політичної реклами, ефективний механізм боротьби зі «джинсою», особливі умови для прифронтової зони, спрощений формат участі тимчасово переміщених осіб, посилені вимоги щодо фінансової прозорості кампаній та участі представників різних статей.

Ймовірно потраплять до порядку денного і законопроекти про молодіжні центри, і про підвищення прозорості тендерних закупівель, і багато інших позитивних ініціатив. Менше шансів, але таки дуже хочеться сподіватися, що парламент почне роботу над урядовою ініціативою № 2244а, розробкою Міністерства освіти та науки спільно з експертами групи РПР «Наука. Інновації. Технології», «Українським науковим клубом», який змінить логіку співпраці держави та науки із підтримки будівель наукових установ на грантову підтримку досліджень. Але є велика небезпека, що за політичними сутичками та суперечками, за зашкалюванням популізму напередодні місцевих виборів до цих ініціатив банально не дійдуть руки.

Запам'ятовується те, що відбулося останнім. Дуже сподіваємося, що аналізуючи роботу другої сесії Верховної ради України 8 скликання 22 липня 2015 року на нашому форумі експерти РПР, представники ЗМІ, міжнародних партнерів та й власне влади зможуть сказати – останній тиждень в парламенту поставив дуже високу планку для третьої сесії. Спробуємо добитися цього разом.