У 2006–2007 році Росія повністю вивела свої військові бази зі Грузії, розташувавши їх на російській території, однак в безпосередній близькості до грузинського кордону, нагадує в своєму блозі на «Новому часі» співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник. Наступний 2008-й рік російсько-грузинської війни став яскравим підтвердженням того, що побоювання не були марними.

Сьогодні Росія будує вже другу за рахунком військову базу на кордоні з Україною. Це свідчить про те, що у росіян є довгострокові плани зі продовження агресивних дій щодо України. Війна не закінчена і конфронтація буде тривалою.

База знаходиться в безпосередній близькості до українсько-російського кордону (всього 45 км). Тобто, час залучення російських військ буде мінімальним. За даними журналістів, нова база зможе прийняти понад 5 тис. солдатів та більше 1,3 тис. одиниць бойової техніки.

Більше того, коли розраховується рівень загроз, до уваги береться не тільки кількість техніки та особовий склад, але й цілі протилежного боку. Всі ці фактори потрібно враховувати в стратегічних документах України. Якби між Росією та Україною не було конфлікту, то на будівництво баз можна було б не звертати уваги. Але в контексті останніх подій та відсутності навіть натяків на зміну політики Росії щодо України, подібні фактори потрібно враховувати.

У нас є потенційний противник, який не тільки на словах, але й прямими діями демонструє, що будь-які розмови про можливість відновлення відносин між РФ та Україною в короткостроковій перспективі неможливі. При цьому потенційним напрямом удару РФ залишається вся лінія східних та південних кордонів України. Будь-який напрямок з цього боку є вразливим.

Не варто сподіватися і з приводу перемир'я на Донбасі - це лише елемент тактики та гібридної війни. Його не можна вважати початком врегулювання або стабілізації ситуації на сході країни.