Бачу, що суперечки заради суперечок, яких ап. Павло закликає уникати, завдяки соціальним мережам стають популярнішими і популярнішими. Механізм їхнього виникнення часто схожий на знамениті слова Бродського: "Якщо Євтушенко проти колгоспів, то я – за". 

Ось і купання на Водохреща стало предметом сперечання.

Улюблені, очевидно ж, що купання – народний звичай, який церквою не приписаний. Але і не заборонений.

Так само як колядки, наприклад. Чи ялинка на Різдво. Головне, щоби було правильне, християнське, розуміння події свята, а не магічно-обрядове. А це вже справа проповідників – роз'яснити.

Щоб не було як з тими ж колядками і ялинкою, які нерозумні "ревнителі благочестя" теж таврували як "язичництво" та боролися з ними. Так, є і язичницькі колядки, і язичницьке розуміння ялинки – але це не перешкода колядками та ялинкою славити Різдво Христове! 

Тож і щодо купань на Водохреща свою думку висловлю так, перефразувавши ап. Павла.

Одні вважають, що на Водохреща треба купатися, а інші – що не треба. Хто купається, не зневажай того, хто не купається; i хто не купається, не осуджуй того, хто купається, тому що Бог прийняв його. Хто ти, що осуджуєш чужого ра­ба? Перед своїм Господом стоїть вiн або падає. Хто купається, для Господа купається, бо дякує Боговi; i хто не купається, для Господа не купається i дякує Боговi.

Головне – не перетворювати купання на магічний ритуал чи привід до пияцтва та інших гріхів, а не купання – на привід до гордості та осудження ближнього!