Можливо, скажу дещо егоїстичну річ, але організатори нещодавнього заходу ЛГБТ у Львові, як і ті, хто його зривав, однозначно зіграли на руку противникам асоціації України з ЄС напередодні квітневого референдуму у Нідерландах. Спрогнозувати події було не так складно. Можливо, все це було невипадково?

Разом з тим, не погоджуюсь із тими, які в цих подіях зробили винним місто Львів. Повірте, в мене, як у людини, яка народилась і виросла на Львівщині, навчалась у Львові, назбиралось чимало претензій до сьогоднішніх львів'ян (наприклад, щодо дивної "толерантності" – занадто широкого вжитку в місті російської мови, чого не було навіть за СРСР). Але, заради справедливості, треба відзначити, що це могло трапитись у будь-якому містІ України. Тому тут не треба шукати вину клерикального Львова. І тут я згоден з Юрієм Винничуком.

Так, я за свободу людської особистості, але рухатись треба не стрибками, а крок за кроком, якщо ми хочемо суспільної злагоди і прогресу, а не борсатись на місці. Ми не зможемо пройти ту відстань за кілька років, яку держави Західної Європи долали мало не століття.

Отже, думаємо і робимо власні висновки.