Ймовірність впровадження поліційна місії ОБСЄ в Донбасі на озвучених президентом Петром Порошенком умовах, на мою думку, близька до нуля, пише в своєму блозі на "Новому часі" співдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник. Проблеми почнуться ще на етапі утвердження, оскільки для реалізації ідеї знадобиться згода Ради Безпеки ООН, отримати яку практично неможливо. Але навіть якщо дадуть згоду, виникає питання безпосередньої реалізації цієї місії: чи має Європейський Союз механізми для її впровадження та чи підтримають це рішення країни-члени ЄС?

Звичайно, Порошенко має право ініціювати подібні ідеї. Вони привертають увагу міжнародної громадськості, а також підкреслюють прагнення української влади врегулювати конфлікт на сході країни за допомогою міжнародних організацій. Тим не менш, він і сам, напевно, усвідомлює, наскільки це малоймовірно.

Озброєна місія ОБСЄ може відіграти позитивну роль, однак після того, як буде встановлений режим повного припинення вогню, відведені важкі озброєння і розпочнеться реальний процес роззброєння. До цього моменту така місія, боюся, лише повторить долю попередньої: зможе бути присутньою і спостерігати, не більше.

Тим часом для введення повноцінної миротворчої місії на Донбасі необхідний багатонаціональний контингент чисельністю близько 50 тис. військовослужбовців. Це величезна цифра. Такої кількості військовослужбовців у розпорядженні ООН на даний момент немає. На його формування може піти чимало часу, зусиль і готовність урядів інших країн відправити своїх військових.

Найбільша проблема полягає в тому, що друга сторона конфлікту не визнає себе такою. Боюся, що ні Україна, ні наші партнери не були достатньо наполегливими, щобт Кремль визнав себе стороною конфлікту, а його роль як третьої сили сьогодні абсолютно дестабілізуюча.