Про що йшлося на зустрічі із блоґерами в Мінагрополітики
У п'ятницю, 3 червня, блоґери з Міншрайку ходили в Мінагро. Я людина міська, в сільському господарстві нічого не розумію. Але, думаю, все одно мова піде про економіку, а не про технології, тож може бути цікаво. Не пожалкував.
Особистих оцінок міністрові давати не буду, це не мій жанр. Розповім, про що говорили.
1. Про інспекції. Після об'єднання низки інспекцій в одну багато людей залишиться без роботи, тож у них нині останній шанс підвищити добробут своїх сімей. Працюють-перевіряють як ті бджілки.
2. Про структуру міністерства. Галузевий поділ давно себе вичерпав. Власне, нещодавно схожим чином переформатувалося Міністерство інфраструктури. Радянської планової економіки давно нема, а підхід живе.
3. Про пріоритети. До кінця року їх три: приватизація, запуск ринку землі (про це нижче), запуск системи державної підтримки фермерів.
4. Про спирт. Половина обігу спирту в тіні. Держава тут ніколи не наведе порядок. Поділити на частини і продати. Кланів декілька, тому неможливо продати все в одні руки, бо решта блокуватиме.
5. Про ринок землі. Повноцінного ринку не буде доти, доки суспільство це не прийме. Тому мораторій на продаж землі буде продовжено. Але це не означає, що нема інструментів. На першому етапі роль ринку землі гратиме ринок прав на довгострокову оренду. Продаж і застава таких прав забезпечать доступ тих, хто хоче працювати, і до землі, і до грошей. (Тим, хто хоче розібратися, рекомендую книгу Е. де Сото "Загадка капіталу".)
6. Про частку продовольства у споживчому кошику. Свого часу в США зменшення цієї частки стало ідеєю-фікс. Але зменшили вартість продовольства – на стільки ж виросли витрати на лікування. Адже якість продуктів сильно впала.
7. Про органіку. Гарна ніша для України. Тут міг би розвернутися малий і середній бізнес, але в нього будуть проблеми з логістикою, яка любить масштаб. Вихід – кластерні об'єднання.
8. Про галузеву науку. Її майже нема. ("Інститут буряка треба перейменувати в Інститут пам'яті буряка", -- каже міністр.)
9. Про короткотерміновість планування як основну біду держави. (Тут нема чого додати.)
Десь так поговорили.
Висновки робіть самі. Комусь "зрада", комусь "перемога", а мені – швидко небуде, країна – зроби сам.
Повідомити про помилку - Виділіть орфографічну помилку мишею і натисніть Ctrl + Enter
Сподобався матеріал? Сміливо поділися
ним в соцмережах через ці кнопки